Мені доводилося гати багато явищ.
Восени любить впасти перший сніг. Потішить дітвору і тут же розтане. Пригадую рідкісне явище – блискавку одного зимового дня. Стрімко налетіли темні хмари. Блискавиця освітила білу землю. Навздогін прогуркотів голосно грім. І побігла вона далі, забираючи із собою страх. Через деякий час погода знову стала сплячою та доброю.
Не один раз бачив, що у морозний ранок поверх снігу утворюється льодова кірка, тому він хрустить під ногами. У теплу погоду нога провалюється у м’яке снігове покривало.
Явищ є багато, усі вони дуже різні, тому їх доводиться часто гати.
