составить схемы.
1. только сверчок стрекочет во ржи, шелестит сухой колос и иногда запидпальомкае перепелка. 2. как-то обернулась харитя назад, чтобы положить нажать горстку, посмотрела вокруг - и страх обнял ее. 3. босые ножки ступали по утоптанной тропе, над головой, между колосками, синело небо, а с обеих сторон, как стены, стоял рожь и шелестели усатым колосьями. 4. харитя услышала, что ее маленькое сердце заболело, как кто сдавил его в руке; слезы задрожали на ее длинных ресницах. 5. в прошлом году харитя была еще маленькая, маленькими ручонками она не могла удержать серпа, а теперь уже выросла, набралась силы, и руки увеличились. 6. елка задрожала снизу верхушки, как испугалась неожиданного бедствия, и несколько зеленых хвои упало на снег. 7. здоровые корявые дубы грозно стояли в снежных сугробах; им было все равно, что дул холодный ветер
- Ну як жити в цьому світі, якщо в ньому так багато зла?
- Щось порадити, звичайно, дуже важко. Але можу сказати, що тут потрібна деяка мудрість.
- Так де ж її взяти?
- Дещо можна почерпнути від великих мудреців.
- Наприклад, у кого?
- Наприклад, у Конфуція.
- О, я про нього чув. І що він казав з цього приводу?
- Здається, він вчив, що на добро треба відповідати добром, але на зло добром відповідати не треба.
- Так чим же?
- На зло треба відповідати справедливістю. А ставитися до злих людей треба з добром та повагою.
- Це ж чому?
- Звичайно, не тому, що вони достойні люди, а тому, що ти достойна і хороша людина.
- Ну так, це велика мудрість. Треба над цим добре подумати.
- Подумай, буде корисно.
