Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?
Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.
Що може бути чарівнішим за прекрасну українську мову?ЇЇ чарівна ріка слів,море мелодійних пісень.Це просто казка,яка ллється із вуст,коли ти говориш українською!Мелодійна,чарівна,солов"їна-усе це про неї.Наші пращури полягали в землю,щоб ми знали,що таке рідне слово,рідна мова.Вона,як парость виноградної лози,що тягнеться до ніжного сонечка,яке її зігріває і допомагає зростати.так і мова-їїнеможливо не любити і не шанувати.Адже кожен українець,це маленьке зернятко у великій зв"язці колосів пшениці!Я кохаю свою мову!Я люблюУкраїну!
