Знайдіть речення з відокремленими членами. Запишіть їх
Цим козаком був такий собі Іван на прізвисько Підкова.
Народжений на землі молдавській, ще в молоді роки Іван
подався шукати мінливого щастя на Запорізьку Січ. Будучи
фізично добре розвиненим, він неодноразово хизувався перед
товаришами вмінням неперевершено гнути підкови, завдяки
чому й отримав своє прізвисько. Майже кожному пересічному українцю відома напівлегендарна історія про Роксолану – дівчину з прикарпатського села Настю Лісовську. Свого часу Роксолана навіть була визнана однією з найвпливовіших політичних фігур Османської імперії. Однак, мало хто знає про те, що жив-був колись український козак, який наприкінці XVIст. cтав володарем невеликої держави, відігрававшої помітну роль у Південно-Східній Європі.

Українська народна пісня торкається багатьох одвічних проблем, вона оспівує милу серцю неповторну красу рідного краю: чудові стежки-доріжки, яскраві зорі, оксамитові луки, колосисті поля, безкраї степи і дрімучі ліси, смерки і явори. Саме завдяки пісні Україну асоціюють з калиною і вербою. Наша пісня, наче жива, може сумувати і радіти, захоплюватися і розчаровуватися, кохати і переживати розлуку, сміятися і ридати. В українських народних піснях прославляється гостинність і щедрість українців, міцні родинні зв’язки. У пісенних перлинах нашої рідної землі звеличуються одвічні людські чесноти і праця, засуджується байдужість, черствість і ледарство. Найціннішим скарбом усної народної творчості і найбільшою її окрасою є українські обрядові пісні. Саме такі пісенні твори найяскравіше передають талановитість і духовну красу нашого народу. Обрядові пісні, здавна пов’язані з язичницькими віруваннями, славили трудову людину і вели її в бажану і вимріяну ідеальну країну. Наприклад, перед Новим роком та Різдвом завжди виконувалися колядки і щедрівки, у яких добрим людям бажалися усілякі гаразди та добрий врожай. А навесні по селам розливався чарівний дзвін веснянок, пронизаний сподіваннями на багатий врожай и радістю за пробудження природи. Не менш цікавими є і жниварські пісні. Вони пройняті любов’ю до рідної землі, оптимізмом і гордістю селян за результати своєї нелегкої праці. Завжди будуть зворушувати і хвилювати нас пісні про людські взаємини і кохання. Саме в цих піснях розкривається красива і чиста, чарівна і ніжна душа українського народу. Незважаючи на те, що вони у більшості своїй сумні, а інколи і трагічні, ці пісні напрочуд мелодійні. До того ж, в них завжди присутня світла мрія і зблиски надії. Мабуть, саме тому їхня неповторна краса так полонить наші душі. Ніколи не померкнуть і іскорки веселощів та дотепів жартівливих народних пісень. Адже українці, як ніякий інший народ, вміють щиро посміятися над собою. Такий народ ніколи не здолати і не поневолити жодному ворогові. Невмируща суть та сила українських народних пісень полягає в їхній мудрості. Пісенна народна творчість наших співвітчизників вселяє гордість і надію, облегшує душу, проймає серце до найбільших глибин. Українські пісні вмістили в собі всю велич народної мудрості і досвіду наших предків. На зважаючи на великий вік, українські народні пісні й сьогодні залишаються актуальними, й сьогодні вони популярні, адже несуть в собі велику духовну красу українців. Українська народна пісня безсмертна, як і наш народ. 

ответ:Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір, зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар.

Закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями,

лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом…

Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереживо

піни.

Ізумрудна, блискуча, з перлистою ,ніжною піною ,хвиля котиться, грає , співаючи пісню дзвінку .

У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає.

Помилки друзів, за винятком зради, ми повинні терпіти або виправляти.

Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестиглі сльози степів.

Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі .

Сніг іде І, сяйво розсіваючи бліде, Зволожує афіші і обличчя.

Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня .

Море синє, аж чорне, тільки білою піною б'є об берег.

12. А лопухи, почувши холодок, настовбурчилися, тихо зарипіли, ви теж запахли - низовинням, росою, ніччю.

Объяснение:це все правельно)