Всі ми хочемо бути щасливими. Бажаємо цього своїм рідним, близьким. Але що ж являє собою щастя? Звичайно, для кожного воно трактується по-різному, інформує Ukr.Media. Але для більшості людей його складовими є здоров'я, успіх, взаєморозуміння…
Кажуть що щастя, як і здоров'я, помічаєш лише тоді, коли його губиш. А чому ж ми цінуємо, лише коли втрачаємо? У щоденній суєті не помічаємо краси природи, уваги близьких, посмішки дитини? Завжди кудись квапимося, боїмося чогось не заробити, не досягнути…
А, може, щастя поруч? Саме тут і саме зараз? А, може, добре там, де нас немає? А чи взагалі існує рецепт щастя? І які його складові? Адже настільки жадані слава, влада, маєтки не завжди приносять задоволення. І людина може мати все, але не бути щасливою у душі.
І лише тоді кожен починає шукає радості поза земними розкошами. На передній план виступає моральний спокій і мир у душі. А де його знайти у такому складному сучасному світі? Тільки Господь, який його сотворив, може дати сили витримати усі перипетії нашого життя.
Тож звертаймося до нього у кожній хвилині свого життя. Він єдиний не розчарову мо і одержимо. Все… І навіть щастя!
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Объяснение:
