ОЧЕНЬ НАДО

УКР.ЛИТ:

Скажіть, що було в тих пакетах? («Чарівна крамниця»)

Злітає листя із дібров, і материнка відцвітає.

В селі тому вдова жила, а у вдови дочка росла.

Село моє не знамените, та вдача горда у села.

Я вірю в кращий час, але душа болить.

То шурхне щось збоку, то захитається береза, то щось гукне.

Чи вдарить смерть у серце співом, чи упаду в безодню я?

Ось помандрують аж за синє море над смутком сіл високі журавлі; і хтось останній на полі дооре вузеньку смужку вогкої землі.

Дощу не було, а тільки були хмари.

Десь коні ржуть і глухо грають сурми. За тополями сонце встає і зозуля кує правічна.Там трава голуба в золотючій росі і дівчата усі – Афродіти. Вже стигнуть вки й ренет і місяць присіда до столу. Ще холодом закуто віти клена й заметами занесено кущі.

Можливо, білка спалахне між віття та вивільга  між віття заблищить.

Ударив грім – і зразу  шкереберть пішло життя.

Рвонулось дерево – і брила піднялась.

Дай людині  владу – і вона себе покаже.

Шануй людей – і тебе шануватимуть.

Та раптом дзвінок і – вже займається  порожнеча.

Тут між частинами складносурядного речення кома не ставиться, бо є спільні слова: десь, за тополями, там, вже, ще. Вагалася щодо речення "Там трава голуба в золотючій росі і дівчата усі – Афродіти". Тому подаю його так, як в автора —  Володимира Забаштанського.

Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя. Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.