Кожній людині суще відкривається у різних своїх проявах, в той час як одні схильні його бачити і осмислювати як єдину, живу і неповторну особистість (Бога, Творця) інші схильні його бачити у вигляді основи і матері всіх речей (матерії). Ще в стародавні часи суще відкрилося одним людям (серед яких були старожитні євреї) як єдина і неповторна особистість, жива істота, саме життя, яке є джерелом життя для людей і для всіх створінь, наділяє усіх життєвими благами, всім необхідним для життя. Тому ці люди стали називати суще так як вони його бачили - "благим", "тим, хто наділяє благами" або Богом. На противагу їм інші люди (серед яких були старожитні греки) вже в стародавні часи бачили суще як щось неживе, основу і матір всіх існуючих у світі речей, або матерію. Звичайно в історії глобального суспільства ці два сприйняття сущого співіснували, поєднувалися і доповнювали одна одну, хоч як правило лише одна з них брала верх у суспільному житті тої чи іншої держави.
Дайте лутший ответ
