Прочитайте речення. Прокоментуйте пунктограму «Розділові
знаки при цитатах » письменно.
1. «Життя справді складне, і єдиний у нього підручник —
досвід» (Григір Тютюнник). 2. «Слово — свідок історії, свідок
часу», — писав Павло Мовчан. 3. На думку Василя Сухо-
млинського, «музика — це мова почуттів». 4. «Коли чоловік не
має мови, — повторював Павло Загребельний,— то не має він
імені також». 5. «Не забувайте того доброго, що вмієте, - по-
вчав своїх дітей Володимир Мономах. — Чого не вмієте, того
навчайтеся». 6. Дуже влучно про вагу слова в житті людини го-
ворив Борис Олійник:
Коли ти похитнувсь у слові,
Вважай, що похитнувся у собі.​

Н.в. тисяча дев'ятсот сімдесят два

Р.в. тисячі дев'ятисот сімдесяти (сімдесятьох) двох

Д.в. тисячі дев'ятистам сімдесяти (сімдесятьом) двом

З.в. тисячу дев'ятсот сімдесят (сімдесятьох) два (двох)

О.в. тисячею дев'ятьмастами сімдесятьма (сімдесятьома) двома

М.в. тисячі дев'ятистах сімдесяти (сімдесятьох) двох

Н.в. шістнадцять

Р.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)

Д.в. шістнадцяти (шістнадцятьом)

З.в. шістнадцять (шістнадцятьох)

О.в. шістнадцятьма

М.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)

Н.в. дев'яносто п'ять

Р.в. дев'яноста п'ятьох

Д.в. дев'яноста п'ятьом

З.в. дев'яносто п'ять (п'ятьох)

О.в. дев'яноста п'ятьма (п'ятьома)

М.в. дев'яноста п'ятьох

Була чудова весняна пора, коли птахи вже давно повернулися з вирію, а квіти почали цвісти. В гаю між деревами літав веселий вітер і просив гай з ним порозмовляти. Птахи розповідали йому, яку велику подорож вони здійснили цього року, а старі дерева нарікали на своє важке життя. Вітер відповідав їм веселим дзвінким сміхом і казав, що за своє життя стільки всього побачив, що й все не розкажеш. Він говорив з гаєм ще довго, але ми всього знати не можемо. Тому, що людський зір та слух не взмозі передати усе те прекрасне, про що говорять гай з вітром.
П.С. Писала сама, тому, якщо є помилки, постарайся їх знайти. Або ж якщо твір тобі не подабається, перероби на свій манер.