Я все думаю про залізні стовпи та про те, чи казати мені про них Катерині і Микиті, чи не казати. Ніч була темна, проте тиха. Якби не було зими, за кожух не дбали б ми... Не знаю, як би склалася моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати. Якщо їсти, то він - перший.
