1. Визначити рядок, у якому прислівник позначає ознаку стану.
А Сидіти праворуч.
Б Радіти по-батьківськи.
В Вдало дібраний.
Г Бігти швидко.

2. Визначити рядок, у якому всі прислівники утворені префіксальним А Спідлоба, передусім, удвоє, ушир.
Б Помалу, щовечора, деінде, навстіж.
В Удосвіта, заново, зліва, услід.
Г Щодалі, абияк, казна-де, чимало.

3. Визначити, у прислівниках якого рядка у процесі творення форми вищого ступеня порівняння відбувається чергування.
А Низько, дорого.
Б Темно, легко.
В Дешево, хитро.
Г Світло, гостро.

4. Записати прислівники любо-дорого, ледве-ледве, ліворуч, весною в такій послідовності:
утворений злиттям основ;
складанням двох однакових слів;
складанням двох близьких за значенням слів;
переходом іменника в прислівник.5. Установити відповідність між прислівниками та їх розрядами за значенням.

А Наперекір. 1 Часу.
Б Знічев’я дії.
В Весело. 3 Мети.
Г Щороку. 4 Причини.
Д Праворуч. 5 Міри й ступеня дії.
Е Надто. 6 Місця.

6. Установити відповідність між прислівниками та ступенями порівняння.

А Найлегше.
Б Менш легко.

В Найменш легко.

Г Легше.

1 Вищий ступінь порівняння форма).
2 Вищий ступінь порівняння (складена форма).

3 Найвищий ступінь порівняння форма).

4 Найвищий ступінь порівняння (складена форма).

7. Відновити словотворчий ланцюг слова по-козацькому.

По-козацькому ← ← козак.

8. До дієслова говорити дібрати й записати прислівники, різні за значенням. Указати на розряд прислівників за значенням.

9. Записати текст, поширюючи його потрібними за змістом прислівниками. Визначити їх синтаксичну функцію.

Над берегом… висів солоний туман од дрібних бризків. Каламутне море скаженіло. Уже не хвилі, а буруни… вставали на морі, високі, сердиті, з білими гребенями, од яких… одривалися довгі китиці піни і злітали… Буруни йшли…, підбирали під себе зворотні хвилі, перескакували через них і… заливали берег. …було мокро, поналивано, в берегових ямках лишалася вода (За М. Коцюбинським).​

ответ:10.Виділене слово є вставним, а тому його треба відокремити комою (комами) в реченні

А Не раз бувало холодно.

Б Здавалось зимі не буде кінця.

В Нарешті пішов дощ.

Г Правда не завжди солодка.

11.Правильно записано речення.

А Зайдіть, будь-ласка, до мене.

Б Зайдіть, будь ласка, до мене.

В Зайдіть будь ласка до мене.

Г Зайдіть будьласка до мене.

12.Потребує редагування кожне речення, ОКРІМ

А На святі вітали людей праці та науковців.

Б З дитинства він любив і демонстрував неабиякі здібності у спорті.

В У шкільний буфет сьогодні завезли напої, тістечка та кулінарні вироби.

Г Ми цінуємо наших переможців і пишаємося ними.

Объяснение:

Речення — це синтаксична одиниця, яка слугує для формування повідомлення і передачі думки. За метою висловлювання речення поділяють на розповідні, питальні, спонукальні. Розповідні речення містять у собі повідомлення (У всіх було легко й радісно на серці); у питальних реченнях про що-небудь запитується (Хіба щастя може бути одноманітне?); у спонукальних реченнях виражається спонукання до дії (Розцвітай ти, весно красна! (Нар. тв.)). Усі ці речення можуть бути також окличними, якщо вони виражають радість або сум, здивування або захоплення того, хто говорить (Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! (Леся Українка)), або неокличними, якщо вони є емоційно нейтральними, тобто додатково не виражають почуттів мовця.

Залежно від будови речення поділяються на прості та складні. Простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу (Вибігла на вулицю весела дітвора). У складному реченні можуть бути дві і більше граматичні основи, тобто дві і більше частин. Частини складного речення можуть бути пов’язані між собою за до нтонації та сполучників (Я прибіг додому дуже швидко, але батька вже не було — сполучникове речення) або за змістом, а також інтонаційно (Сонце сяє, пташки щебечуть, бджоли гудуть — безсполучникове речення).

За наявністю головних членів прості речення поділяють на двоскладні та односкладні. У двоскладних реченнях присутні і підмет, і присудок (Над нашим краєм пісня шириться й росте). В односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий (Не вчись руйнувати, а вчись будувати (Нар. тв.)).