1. Собака лягає біля багаття, кладе голову на передні лапи й не кліпаючи дивиться на вогонь. 2. Я ненавиджу тих, що не сіявши жнуть, що садів не садивши плоди об‘їдають. 3. Недооцінюючи силу і винахідливість греків, перси потрапили в пастку. 4. Хлопці побігли на вогники спотикаючись, падаючи, хакаючи, не зводячи очей із жар рок. 5. Життя — це терниста нива: не пройдеш, ноги не уколовши. 6. Недобачаючи в темряві, хлопець обережно намащувати шлях палицею.
Звороти — те, що відокремлено комами.
Но это не точно)))
Зеркало. Одне просте слово, яким би я описав цю книгу. Так, це антиутопія і у ній все гіперболізовано, але це нічого не змінює. Вона відображає сьогодення і цей факт просто жахає. Письменник, мабуть, навіть не здогадувався, наскільки точним виявиться опис нашої з вами дійсності. Світ, у якому люди більше не бажають думати, міркувати, не хочуть нервуватись через будь-що, а лише прагнуть яскравих вражень та емоцій, які замінять усе. На мою думку, чудова алюзія на сучасну епоху Інтернету, коли екрани моніторів здаються набагато привабливішими, аніж живе спілкування. Звісно, книга насичена філософськими роздумами про культуру та суспільство, минуле та майбутнє людства в цілому. Проте насправді автор намагається донести кілька абсолютно простих порад, які можуть до уникнути багатьох проблем.
Объяснение:
