Престиж мови — це її авторитет у міжнаціональному та
міжнародному спілкуванні.Високий престиж сучасної англійської мови пояснюється,
зокрема, тим, що зараз понад 75% наукової продукції світу
друкується цією мовою, тобто з кожної тисячі наукових статей або
книг 760 виходять англійською.Іноді престиж мови має не загальний характер, а
забезпечується її функціонуванням в одній із сфер. Так, у
музиці вже декілька століть найвищий престиж у світі має
італійська мова.Про престижність української мови в минулому
свідчать, наприклад, такі факти: вона використовувалась
як державна у Великому Литовському князівстві (ця
«руська» мова була спільною для українців і білорусів); як
актова мова Молдавського князівства; дипломати при
дворі польських королів спілкувались коли не латиною,
то руською (українською), цією ж мовою бахчисарайські
хани листувалися з турецькими султанами.Про повільне, але неухильне зростання престижу
української мови у наші дні свідчить кількість кафедр та
центрів українознавства, які з’являються в багатьох
країнах світу. Цей процес набиратиме на силі і з
утвердженням міжнародного авторитету української
національної держави, розвитком економіки, науки,
культури українського народу.
Главная тема тютчевской поэзии – человек и мир, человек и Природа. Исследователи Тютчева говорят о поэте как «певце природы» и видят своеобразие его творчества в том, что «у одного Тютчева философское восприятие природы составляет в такой сильнейшей степени самую основу видения мира». Более того, как отмечает Б.Я. Бухштаб, «в русской литературе до Тютчева не было автора, в поэзии которого природа играла бы такую роль. Природа входит в поэзию Тютчева как основной объект художественных переживаний».
Мир в представлении Тютчева – это единое целое, но не застывшее в «торжественном покое», а вечно меняющееся и в то же время подверженное вечному повторению во всех своих изменениях. Исследователи говорят о «неслучайности» «пристрастия поэта к переходным явлениям в природе, ко всему, что несет с собой изменение, что в конечном итоге связано с понятием «движения».
Своеобразие тютчевских пейзажей отчетливо видно в стихотворении, созданном в родовом имении Овстуг в 1846 г.:
Тихой ночью, поздним летом,
Как на небе звезды рдеют,
Как под сумрачным их свет
Объяснение:
