Можливо саме після цього вона перестала прислухатися до думок інших людей?
Відмова від знака оклику позбавила людину різноманітних емоцій. Згодом людина відмовилася від знака питання тому що почала вважати себе найрозумнішою. Люди бережіть розділові знаки. Потім вона загубила двокрапку і перестала пояснювати свої вчинки. Людина загубила кому і її думки одразу стали примітивними. Потрібно відмовитися від лапок і не цитувати інших подумала людина.
До ть будь-ласка розсавити наведені вище речення у такому порядку та розставте в них розділові знаки.

складне речення з рівноправними частинами речення, ускладнене однорідними присудками;

речення з прямою мовою речення, ускладнене вставним словом;

складне речення, частини якого нерівноправні: одна залежить від іншо неускладнене речення речення, ускладнене звертанням.

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий

Зима. Все поснуло. Лише горобина не спить. Вона чекає на своїх маленьких крилатих гостей: синичок,снігурів та інших.В холодну зиму ці "друзі" виручають один одного. Горобина,своїми ягодами підгодовує птахів.бо метіль та зима проти малих створінь. Тим часом ,птахи, розважають щедру рослину.

 І ось гості прилетіли.

-Добрий день,вам,пташечки!-каже горобина.

-Добрий,добрий,пані Горобинонька!-відповідають пташки.

Всі їдять і хрумкають,так вдячно,що одразу розумієш,будь-що в зимку замерзене,але не серце.Горобина хороша рослина