Завдання.1. Виписати речення, де не виступає у ролі префікса, і в ролі заперечної частки.
Стара батьківська хата. Це не міська квартира - взяв валізу і був такий. Це - оселя.
Ось вона стоїть, біла, чиста. Надворі літній день. Хлів також білий, з широкою смугою вохри внизу. На білій стіні - червоний перець, золоті початки кукурудзи й пучки старих лікарських трав.
Серед двору висока стара груша. Під грушею стіл і підвішена до гілки дитяча колиска. Далі - город, луки, озера в комишах, а за озерами в мареві - Дніпро. І над усім блакитне небо. Ні хмаринки. Тут пройшло життя чотирьох, якщо не п'яти поколінь.

Музика посідає далеко неостанне місце у моєму житті. Я постійно слухаю музику і люблю її. Коли йду до школи, роблю домашні справи, ходжу до магазина, купую різні речі, гуляю з друзями - я слухаю свою улюбленну музику. Мабуть, музика - це невід`ємна частина мого життя. А тепер я хочу написати, щоб я робив без музика і напевне помер би від нудьги. Я б припинив свій творчий розвиток і зробив худшою память без музики. Адже коли я слухаю пісню, то аналізу, запам`ятовую її.

 Музика - це частина мого життя і якщо її в ньому не буде, то й життя мого не буде. 

Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говорячи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори — жовтий і блакитний — стали кольорами державної символіки українців. Моя земля багата родючими ґрунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни ворог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. Але найбільше багатство моєї Батьківщини — її народ.