Визначити риси характеру героя-оповідача за уривками творів.

1) «Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі

дідуган, білий-білий, як білі бувають у нас перед Зеленими святами хати».

(Остап Вишня. «Моя автобіографія».)

2) «В Києві я роззявив рота на вокзалі і так ішов з вокза¬лу через

увесь Київ аж до святої Лаври, де ми з матір’ю зупинились». (Остап Вишня.

«Моя автобіографія».)

3) «На хуторі було з десяток хатів, а навкруги ліс, де росли високі

ялинки, розложисті клени і могутні, у три-чотири обхвати дуби.» (Остап

Вишня. «Перший диктант».)

4) «Був і такий редактор.

— Товариш редактор! Коли буде передова?

— А газета хіба виходить? — запитує редактор.— Не виходить, бо

нема передової! — А раз не виходить, так на-віщо ж передова?» (Остап

Вишня. «Отак і пишу»).

5) «Я бачу свій народ, як він, ухмиляючись в уса, дивиться на тебе

лукавими своїми очима і “зничтожає” тебе». (Остап Вишня. «Думи мої, думи

мої…»)

6) «А дехто ходить у славі, вскочив у ту славу, як Сірко в дерть,—

вона вже з його осипається, він хапає її й тулить до себе, проріхи затуляє.»

(Остап Вишня. «Думи мої, думи мої.»)

Наша природа дає життя перш за все, людині. Природа, як мати нам, а ось ми про неї рідко замислюємося, не думаємо про те, що дарунки її за розпусту не безмежні. Люди полюють на звірів собі на втіху, а не з потреби, вони будують заводи, засмічуючи викидами і повітря, і річки, і моря. Відходи виробництва, як і сміття, залишене в лісі, є причиною смерті і вимирання тварин, риб, птахів. Ми просто знищуємо те, що подаровано нам просто так. А потрібно зупинитися, я просто закликаю берегти рідну природу, про що і пишу в своєму творі. Що ж ми бачимо сьогодні?

Люди вирубують в містах дерева, які заважають будівництву чергового торгового центру, на дорогах з'являється все більше авто, що своїм вихлопних газів засмічує навколишнє середовище. Все навколо гине безповоротно. І незважаючи на те, що природа сама по собі має властивість відновлюватися, це відбувається повільно, тому вона просто не встигає за людською жорстокістю. Якщо так піде і далі, то ми не тільки втратимо красу природи, яка без людського втручання просто ідеальна, ми зашкодимо і собі.
Природу треба берегти!

Як же зробити людину щасливою? Напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому.  Я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття.

Слова, які у мене асоціюються з почуттям щастя – це друзі, родина, свобода, молодість, любов. Я не та людина, яка може бути щаслива на самоті. Навіть смачна їжа, може зробити мене щасливим.

Як же зробити людину щасливою? Напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому.  Я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. Також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення.

Отже, хоч щастя для кожного різне, та викликає воно в нас абсолютно однакові відчуття. Я люблю гуляти, займатися спортом, ходити по магазинах, подорожувати, зустрічатися з друзями, дізнаватися щось нове.