Життя кожної людини може вважатися гідною, якщо він чогось досяг у житті. Для кожного періоду характерні різні досягнення, успіхи. Спочатку ми прагнемо добре закінчити школу, інститут, влаштуватися на престижну роботу. Для кожної людини життєвий успіх − це поняття різний, в залежності від життєвих цінностей. Останнім часом люди все частіше прагнуть до матеріальних благ.
Вважається, що життя вдалося, якщо чоловік самодостатній. Зараз ми вже навряд чи зможемо відмовитися від тих зручностей, які роблять життя ше. Але ж це далеко не все, що потрібно для щастя. Здоров’я близьких людей, їх благополуччя ще більш цінні.
Я вважаю, що нематеріальні блага також лежать в основі досягнення життєвого успіху. Одне без іншого неможливо.
Можна сказати, що у кожного з нас і запити різні. Все частіше люди їздять відпочивати за кордон, купують дорогі речі, прагнуть до індивідуальності. Ще кілька десятків років тому багато що з цього було недоступне. Але одне лише це не робить людини щасливим, успішним. Я думаю, що варто прагнути до створення благополучної сім’ї, щоб у родині був лад. У будь-якому випадку, головне, щоб всі зусилля були не марні, і принесли очікувані результати
На краю яруги стоїть стара осика. Сучки на ній обламані, кора облізла, а в товстому стовбурі видніється дупло. Від дупла до кореневища тягнеться вузька щілина.
По осиці, дзвінко посвистуючи, бігає голубувато-сіра з білими грудьми пташка. Це повзик. У нього гострий і міцний дзьоб, а над очима проходить чорна смужка,— так, ніби він хмуро насупив брови. Що ж це повзик тут робить? Поживу шукає? Ні! Лісовий штукатур будує собі житло.
Ось він камінцем припав до струмка, а згодом повернувся від нього до дупла з грудочкою глини у дзьобику. Утоптав, вмазав глину в щілину й полетів знову до струмочка. І так кілька днів. Повзик ніби штукатурить старе дерево. Минає тиждень. Щілину майстерно замазано. Довго й старанно трудився повзик. Зате ж і хатка в нього вийшла добротна.
