Від поданих імен утворіть жіночі імена по батькові й запишіть їх до відповідної
колонки таблиці. Обґрунтуйте свій вибір.
-івн-
-ївн

Анатолій, Аркадій, Валерій, Вілен, Віль, Гаврило, Геннадій, Гліб, Данило, Дем’ян,
Еміль, Захар, Ігор, Кирило, Клавдій, Корній, Леонід, Любомир, Марат, Мар’ян, Омелян,
Семен, Силантій, Устим, Флавій, Харитон, Юрій.

1) Три віки ходять пісні Марусі Чурай по нашій землі, три віки любові вже подаровано людям, попереду ж вічність; велика любов і велика творчість - невмирущі.  

2) Сміються, плачуть солов'ї і б'ють піснями в груди; цілуй, цілуй, цілуй її - знов молодість не буде!

3) Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, я дивлюсь, хвилюючись, навколо - мені треба поспішати. Гості пливуть на вербових човнах, хвиля хвилю з-за Десни доганяє, часті думи з далекого теплого краю везуть мені...

4) Не посадив жодного дерева за своє життя - плати за чисте повітря.

5) Тільки тобою білий святиться світ, тільки тобою повняться брості віт, запарувала духом твоїм рілля, тільки тобою тішиться немовля.

Весною жодна чайка не гніздилася на луках,а всі тулилися на островах,як би не було тісно.Люди раділи і сумували,бо було щось не так,і вони не помилились.Весна і осінь  були посушливими:сонце палило пшеницю на полях у людей картоплю і все що росло.Дощів не було,а джерела, які були дуже глибоко, теж кудись зникли.На луках,де колись були чайки можна було ходити в черевиках.Лише на левадах у сажалках було не багато води, бо вони були внизовині і викопані глибоко.З під торфу ще просочувалась вода, і чайки вивели на островах дітей, і раділи воді.Проводжали чайок чи не всим селом і чекали з нетерпінням їх прилету.І кожен, хто жив на леваді,старався зробити копанку,щоб на весні чайки поселилися у нього.
І кожної весни вони прилітали на радість людям, оселялися у того хто цього хотів.А в перший день,коли прилетіли,вони зібралися на Захаровій леваді,ніби всим показуючи хто перший викопав копанку.Захар вітав їх,і показував руками,що вони можуть летіти куди захочуть,ніби він їх відпускав.