. Запишіть частки, знімаючи риски.

Такі/но, сядь/бо, взяв/таки, ще/й, зроби/ж, якби/то, отакий/то, таки/заспівав, все/таки, будь/коли, де/небудь, прийшов/би, хоч/би, колись/то, все/ж/таки,

не/міг, не/щастя, не/веселий, не/читаючи, не/виправлена помилка, не/кричав, не/виконана вчасно робота, не/дбалий, не/вірив, не/продумана тема, , не/виконаний план, не/зважай, ні/який, ні/звідки, ні/від/кого, ні/за/чим, ні/коли, ані/трохи, ні/про/що, ані/телень, ні/чийому/.

Історія людського суспільства бере свій початок з сивої давнини - з появи людини на Землі. Виділившись з тваринного світу, первісна людина навчилася виготовляти і застосовувати знаряддя праці, мислити, спілкуватися за до мови, почав об'єднуватися в колективи. Праця став вирішальним умовою формування людини. "Спочатку праця, а потім і разом з ним членороздільна мова, - писав Ф. Енгельс, - з'явилися двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок ..." 
З історії стародавнього світу нам відомо, що найдавніші люди на Землі з'явилися понад мільйон років тому. 

Моя школа - то другий дім, де ми проводимо значну частину свого дитинства. Боже, які ж тут хороші вчителі! Кожен намагається донести до нас частинку того, що завжди тримає в собі, аби одного дня закласти нам у серця. А які тут друзі! І перше кохання, і перші сварки! І усі моменти, що трапляються з нами тут, надовго залишаються в пам'яті кожного учня.
Не щодня ми радісно біжим у школу. Таке трапляється дуже рідко. Але колись я крикну на повний голос: "Час зупинись!", бо одного дня ми всі назавжди залишимо це місце, де провели частинку життя.