План к тексту, як мурашки наїлися цукру. 35 . ! ​

Було це одного разу, в країні Української мови. Було в тій країні багато-багато мешканців. Про них знаю усі дітлахи.
У самому центрі країни жили Підмет і Присудок. Жили вони у замку. Підмет як голова усіх, годині завжди пихатий, відкликувався на "хто?" і "що?". А присудок завжди за ним, як хвостик бігає і відкликується на "що робить підмет?". Кожен мешканець не дуже поважав присудка за його манери, а був він дуже пихатий, хоть і не займав високого місця.
Замок у них був просто величезний, але все-таки його охороняли три могутніх охоронця. Першим із них був Означення, завжди зі всіма або узгоджувався або неузгоджувався. Також поважно відкликався на "який?", "чий?" і "котрий?".
Другою була Обставина. Про неї я можу скласти цілий твір, тому що вона мала багато характерів, та відкликалася на багато питань. Третім був Додаток. Він мав дуже погані риси. Деколи він був прямий, а деколи непрямий і звісно як молодший брат Обставини відкликався на багато питань.
Біля замку жили самостійні і службові частини мови, але найбільше із них виділялися два брата близнюка: дієприслівник і дієприкметник. Вони завжди були дуже неслухняними. Деколи дієприслівник маскувався під присудка, тому його частенько путали із ним, а його брат близнюк під означення. Коли дітлахи намагалися їх знайти, вони завжди або плутали їх або зовсім не могли найти.
А одного разу сталося так, що коли один маленький хлопчик намагався їх знайти, вони сховалися настільки добре що він подумав що їх не існує. Дієприкметник і дієприслівник образилися, після чого їх сам підмет, який був дуже злим.
Після цього випадку братики близнюки перестали ховатися, але їх до цих під важко знайти дітлахам.
P.S. ору, что за задания пошли...мне такого в школе никогда не задавали)

ответ:

про дружбу всі говорять багато. я помітив, що дехто з моїх ровесників легко користується словом "друг", називаючи ним мало не половину класу наших однолітків. на моє переконання, слід розрізняти слова "друг", "приятель", "товариш". перші два слова дуже близькі за значенням, а от товаришів може бути багато, а друг — лише один. усі ми маємо товаришів, з багатьма маємо дружні стосунки, але не кожен із нас має справжнього друга.

коли я писав твір, мама підказала мені гарні слова, які давно сказав б. франклін: "брат може не бути другом, але друг — завжди брат". і це справді так, бо хто такий вірний приятель (друг)? насамперед, це близька тобі людина по духу, з якою приємно проводити час, приємно разом готувати уроки. він завжди буде поруч у скрутну хвилину, і я теж буду поруч у такий момент. справжні друзі разом і в скруті, і в радості. тому така людина — справжній скарб. такий друг завжди відданий, він ніколи не зрадить, не скаже: "мені вже не хочеться з тобою дружити". справжній друг — це на все життя. у мого тата є такий друг. і я дуже хочу, щоб у мене теж був такий друг на все життя.