taisia2305
01.12.2022 08:58

Прочитайте речення. Погрупуйте і запишіть Іх у такій
послідовності: а) означено-особові; б) неозначено-особові; в) узагаль-
нено особові: г) безособові; г) пазнині. в кожному
граматичну основу поленіть, чим вона виражена.
1. Хотілося швидше дізнатися про життя дорогих мені
людей. (М. Чабанівський.) 2. Тиша. Тиша. Вітер жито колише. (В. Швець.) 3. Поживемо побачимо. (Нар. творчість.)
4. В лісі посутеніло. (М. Коцюбинський. ) 5. Прощатись не бу-
демо так:
До побачення, друже і брат!
(Б. Олійник.) 6. високо - не будь гордим, стоїш низько не гнися. (Нар. творчість.) 7. Ні за чим не шкодую.
Прожив, як уміп. (О. Підсуха.) 8. Без праці немає справжньої
людини. (В. Сухомлинський.) 9. Зима в його Михайлівськім,
зима! (В. Базилевський.) 10. щастя не шукають.
(Нар, творчість) 11. Не обіцяй добро зробити людині, а якщо можеш, то зроби. (М. Карпенко. )

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
коля564
23.12.2022 13:04
Я вважаю, що людськи взаєми-це шлях до прекрасного майбутнього у світі.Кожне слово,дія в цьому грає не аби яку роль.
По-перше,взяти наприклад соціально-побутову повість Нечуя-Левицького «Кайдашева сім‘я».До чого привели їх сварки після смерті Кайдаша,ділячи город?Аж ні до чого!Лише пусті відчуття та попіл на серці.
По-друге, людина має розуміти,що без цього вона може залишитися одна.Дуже страшно,коли тишина голосніше за все і в нікого немає.
Отже,ми маємо замислитися.Берегти близьких та взаєми між нами.Бути добріше.Бо як ви до людей,так і до вас
0,0(0 оценок)
Ответ:
katyamarkova22
03.05.2020 09:24

Oldscholar Хорошист

Зима - дивна пора року. Якщо погода гарна, я люблю прогулятися після школи засніженим парком. Ось і вчора, коли  випав м'який пухнастий сніг, я попрямував до парку. Крокувати крізь глибокі, аж до коліна, сугроби було нелегко, але я дуже люблю ходити крізь свіжий пухкий сніг. 

Сірі хмари розійшлися, і визирнуло сонце. Я ходив між високих дерев, вкритих снігом, що блищав на не по-зимовому яркому сонечку. Товстий шар снігу вкрив все: і голі дерева, і густі кущі, і промерзлу землю. Я милувався свіженьким білим сніжком і раптом побачив білку, що стрибала во гілках високої сосни. Мабуть, шукала собі шишку зі смачним насінням на обід.

Для цієї рудої красуні я припас у кишені два волоських горішки. Я обережно поклав один горішок на великий пень, счистивши з нього шар снігу, і відійшов. Обережна білочка десь з хвилинку боялася підійти, а потім спустилася з дерева, підбігла до пенька і схопила горішок своїми маленькими лапками, дуже схожими на людські руки. Дивно, але вона нікуди не побігла, а сіла просто на пні, розколола горіх навпіл і стала їсти. Коли білка доїла горіх і кинула пусті шкарлупки, я повільно підійшов до неї, протягуючи їй ще один. І білка мене не злякалася! Вона взяла горішок прямо з моєї долоні! Я був дуже радий.

Ость така у мене видалася прогулянка

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота