Украї́нська абе́тка — сукупність літер, прийнятих в українській писемності та розміщених у певному усталеному порядку. А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ж ж З з И и І і Ї ї Й й К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ь ь Ю ю Я я Теперішня українська абетка має 33 літери: а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь, ю, я. Інколи також до неї зараховують апостроф (’), що має фонетичне значення і є обов'язковим знаком на письмі, але літерою не вважається й формально до алфавіту не входить.
. Тієї ж миті потемніло в очах (С. Музиченко). 2. Пахло в повітрі торішнім листом і терпкими бруньками (Р. Іванченко). 3. Нема на світі України, немає другого Дніпра (Т. Шевченко). 4. Не можна затуляти сучасним життям життя тисячоліть (М. Семенко). 5. Ой у полі жито копитами збито (Нар. творчість). 6. Опівдні зробилося зовсім тепло (Гр. Тютюнник). 7. А слова дружнього за гроші не купити (М. Рильський ). 8. Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою (С. Чер-касенко). 9. Не співалось тієї весни Настусі веснянок (Ю. Збанацький).
На дворі почало вечоріти. Повітря починає холоднішати і морозити. ці два мої речення, правда я невпевнена, що вони правильні)))
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку