СДЕЛАЙТЕ ПЕРЕСКАЗ НА УКРАИНСКОМ /

Не боги знаходили і добували глину, тим більше не вони ліпили і випалювали горщики. Загальні гончарні форми брали початок ще з часів Київської Русі і навіть раніше. Проте кожний тип гончарних виробів мав свої особливості, зумовлені і місцевими традиціями, і сортом глини, і майстерністю гончара.

Тільки спеціалісти могли розібратися у сортах глини. Скажімо, полтавські гончарі розрізняли «піскувату» — піщанисту вогнетривку глину, «сипець» — сильно піщанисту глину, «жорстку» — велико-зернисту глину, «наглинок» — жовтувато-зелену глейку глину.

Гончарі використовували глину в ч истому вигляді, а також у різноманітних сумішах. Її привозили з «глинища» і зберігали на подвір’ї. Чим довше вона там лежала, тим краще. За необхідності її заносили у майстерню і заливали водою. Замішану, як тісто, глину били веслами, колотили дерев’яними молотками — «довбиями», «стругали спеціальними «стругами», зробленими з уламків коліс, або різали дротом. Після цього глину розкачували у різної довжини ковбаски.

Від них гончар відщипував шматочки і обробляв спочатку на ручному, а пізніше на важкому ножному гончарному крузі. Після обробки вироби сушили на подвір’ї або в домашній печі. Остання операція — випалення. Його здійснювали у гончарній печі. Вироби у піч ставили рядами, між якими були переділки. Необхідно було стежити за температурою. Випалення часто тривало близько доби і поділялося на три етапи: випалення на слабкому, середньому та сильному вогні. Вистигали вироби під нічним склепінням.

Чимало виробів покривалися поливою, яку одержували з піску та окису свинцю. А для розпису використовували фарбу, яку наливали у коров’ячий ріжок, у вузький кінець якого було вставлено перо.​

Объяснение:

Хортиця розкинула свої володиня посеред вод Дніпра символізуе волю укр народу.Острів був колискою Запор Січі острів оточений скелями порогами та мілк островами та нестримна стехія води .Так от з чого писа Т.Г.шевченко-Реве та стогне дніп широк.це найбильш острів на дніпрі різноманітність степів лісів геолог памяток.Голов принад Острова є святілище якому 4000 років його згадував в нотатках Констяянтин Багряднородний.острів завдовжки 12 км на півночі 3 стовпи:Диван Похилий та Середний(название столбов)важають що це ворота у Хортицю.Перш скели уподоб альпіністи завижк 35 метр у півд напрямку скелі поступово переходять у плавневу красв балками і степ.У 16 ст там були війск табори (січі)козаки були воюючимі християнами був збудованій верф де козаки збудували флотилию,у музеї є комплекс Запор Січі де відтворені споруди дома сараї козацькі укріпленяя ,південно Сході Кіний театр- проводили Кінні спектакліЮна теретор музею можна побачити козак укріплення зброю гроші гармат.Стародав кургани,сківські плити.НА острові є столітння дика груша старі дуби татарські клени усі разом налічуюють десь 960 видів 30 видів тварин косулі лисиці і майже 120 видів птахів,відвідавши Хортицю ви перенесетесь у часі до словян і переконаєтесь що козацькому роду нема переводу

«Вставляти палиці в колеса»: значення фразеологізму

Объяснение:

Кожна з вхідних в словосполучення лексем може зберігати образне значення, яке створює загальний зміст виразу. У цьому випадку бачимо перед собою фразеологічний єдність. Прикладом може служити розглядається поєднання.значення фразеологізму вставляти палиці в колеса

Значення фразеологізму «вставляти палки в колеса» носить несхвальну забарвлення. Так кажуть, коли хочуть підкреслити, що хтось навмисно заважає в якійсь справі, в здійсненні задуманого.

У сучасному розумінні найчастіше йдеться про перешкоди, що створюються чиновниками, бюрократами людям творчим, мислячим, новаторам в їх свіжих ідеях, роботі або відкриттях.