Там, де Лючка круто в'ється, де хати в садках, де мене носила мати в поле на руках, там узяв я пісню в серце із людських сердець.

Зробити синтаксичний розбір.

Кожна  пора року по-своєму змінює садок біля мого дому.

  Взимку він спить під білим покривалом. Іноді пташка порушить цей глибокий сон. Весною яблуня, малина, смородина одівається у чудовий білий цвіт. На клумбах звеселяють погляд острівці різнобарвної примулки: жовтий, білий, фіолетовий. Літом зелений колір набуває насиченого відтінку. Весело щебечуть пташки. Чарівниця осінь дарує щедрий урожай червоних та зелених соковитих яблук. Розфарбовує листя у жовтий і золотистий кольори. Сухе листя опускається на землю. Дбайливі господарі зберуть опале листя та сухі гілки. Сад уже в очікуванні зими.

Біля нашого дому дуже багато рослин. Багато квітів, кущів, дерев. Але найбiльше мени подобаэться одна рослина , я її сама вирощюю -це фасоль. Я дуже добре за нею доглядаю, кожного ранку поливаю ii. Ще кожної неділі я кидаю туди трішки удобрiння. Також у нас у дворі з'явився дикий виноград. Тато зробив для нього дерев'яну споруду щоб виноград вився. а через неділю виходячи із дому я побачила що дерев'яної споруди вже майже не видно виноград майже повністю заполонив її. Тому я думаю що у нас в Україні дуже прекрасна природа. Бережіть її люди!