KatyaSy
17.11.2020 13:25

Унеділю православні віруючі вступають у двотижневий період успенського поста - єдиного з постів, який присвячений богородиці. у неділю православні віруючі святкують медовий у неділю, 14 серпня, православна церква святкує медовий цієї неділі православні віруючі вступають у двотижневий період успенського поста - єдиного з постів, який присвячений богородиці. він встановлений на згадку успіння (кончини) божої матері в 48 році н.е. відповідно до церковного переказу, богоматір, переживши свого сина ісуса на 15 років, провела всі ці роки в подвигах молитви і посту, тому святій успінні у православних передує пісний період. перший пісний день збігається з медовим (мокрим коли церква згадує походження, або знесення, чесних древ животворящого хреста господнього і вшановує сім старозавітних мучеників - братів маковеїв. це свято було встановлено в ix столітті в константинополі, де щорічно частина животворящого хреста, який зберігався в будинковій церкві грецьких імператорів, приносили в храм святої софії і освячували воду для відрази хвороб. за суворістю дотримання успенський пост прирівнюється до великого - у найближчі два тижні не дозволяється вживати в їжу м'ясні, молочні та рибні продукти. у суботу та неділю дозволено рослинне масло, і тільки один раз за весь піст дозволяється їсти рибу - у свято преображення господнього. у євангелії немає згадок про смерть діви марії, однак про це опові святі перших століть християнства, твори яких віднесені до церковного переказу. за їхніми свідченнями, отримавши в єрусалимі звістку про свою швидку кончину від архангела гавриїла, богородиця побажала попрощатися з апостолами, які в той час проповідували в різних куточках землі, але за її молитвами чудо зібралися біля будинку марії. з ними не було тільки апостола фоми. коли богородиця попрощалася з усіма, її будинок осяявся божественним світлом, і, за переказами, сам христос в і ангелів прийшов прийняти душу своєї матері. звідси пішла традиція на іконах зображати христа біля труни богородиці, причому на його руках - маленька діва марія, яка тепер народжується в життя вічне. богородицю поховали в гробниці її предків на горі сіон. однак через три дні в єрусалим прийшов апостол фома, який дуже жалкував, що не попрощався з нею. на його прохання труна була відкрита, але тіла діви марії там вже не було. у той же день за вечірньою трапезою богородиця з'явилася апостолам в і ангелів: вона заповідав їм радіти і обіцяла не залишати їх до кінця віку

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
shtylev2018
23.01.2022 08:01
Запорізькі козаки, запорожці - частина козацтва на території сучасної України , що створили в 1555 році, ряд розрізнених військових укріплень («городки» або «січі»  і поселень (хутори, зимівники)  за дніпровськими порогами, поза зоною юрисдикції сусідніх держав (Дике поле). Об'єдналися  згодом у військову організацію Військо Запорізьке, що отримала своє найменування за назвою регіону проживання, місця розташування головного військового укріплення, іменованого «Січ»  та перебування штаб-квартири (центрального органу управління - коша) .
Пізніше, у зв'язку з утворенням в кінці XVI століття реєстрового козацького війська, поселенням частини запорізького козацтва на території Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, а також у зв'язку з утворенням після 1625 відповідно до Куруківській договором полкового устрою реєстрового козацького війська, запорізькими стали називати і реєстрових козаків, які не проживали на території Запоріжжя.
Надалі, після повстання Богдана Хмельницького у 1648 році під контроль Війська Запорозького і влада запорізького гетьмана перейшли території Речі Посполитої, що розташовувалися на землях сучасної Північної та Центральної України. На них утворилися нові козацькі полки, що комплектувалися з місцевого населення за територіально-міліційних принципом. Вони доповнили полковий устрій козацького війська, сформувавши таким чином централізовану військову і адміністративно-територіальну структуру Війська Запорозького, що отримала в історіографії також найменування Гетьманщина. Запорізькими стали іменувати всіх козаків, що проживали на території Гетьманщини.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Анастасия3342
18.10.2020 07:20

Зима… Мабуть, як і більшість людей, я мрію про неї спекотного літа. А потім, коли спливає час, вона нарешті приходить – гарна та сніжна, вітряна або ж спокійна та велична. Замітає снігом усю грязь пізньої осені, прикриває все сміття на вулицях, прикрашає голі, негарні дерева.

Для мене зима – це не дати на календарі. Адже вона може і не прийти першого грудня. Останнім часом її доводиться чекати довго. Кажуть, що виною цьому глобальне потепління. Але як жити без зими, без справжньої, зі снігом, зі свіжим морозним повітрям?

Для мене зима – це білий, іскристий сніг увечері. Це малюсінькі сніжинки, прозорі кришталики на пухнастій рукавичці. Їх так хочеться з’їсти, хоча дорослі забороняли це з дитинства. Це такий час, де я завжди буду щасливою дитиною, буду верещати, ковзаючись на льодяній гірці, буду тягти за собою санчата, буду ліпити та кидати сніжки, поки руки не «відмерзнуть» остаточно, і не буду боятись захворіти потім. Буду бігти по доріжці, де бадьоро хрумтить утоптаний сніжок під ногами…

Я завжди уявляю собі зиму як прекрасну Снігову королеву. Часто, прокидаючись взимку сонячного дня, я радію просто від того, що бачу на віконному склі морозні візерунки. Хоча мені не раз пояснювали і в школі, і вдома, звідки вони беруться, я вже не дуже пам’ятаю це пояснення. І тому для мене вони – завжди чудо. Мабуть, Снігова королева усю ніч старанно розмальовувала мої вікна, коли її ніхто не бачив за завісками.

Так, взимку довго не побігаєш надворі, не пограєш у футбол чи бадмінтон, не можна купатися у річці та морі. Але можна зайнятися зимовим спортом, наприклад, лижним. Або почитати хорошу книжку. Чи просто прийти додому та провести час зі своєю родиною, послухати історії дідуся чи бабусі, до батькам, погратися з братами та сестрами, якщо вони є. Для чогось же потрібна людям така погода, коли нікуди з дому не підеш.

Але я знаю, що через якийсь час білий сніг пожовтіє, припаде пилом, його витопчуть люди та собаки. Він втратить свою первісну красу. Ковзатись по льоду всім набридне і захочеться вільного руху. А ще – тепла та сонця. І я разом з усіма теж буду нетерпляче чекати приходу весни!

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота