Прочитайте текст. Підкресліть головні члени речення вкажіть чи складені вони, дайте їм повну характеристику.

МЛИНИ ТА ВІТРЯКИ В УКРАЇНІ

Через століття пройшла ця давня, як і сама історія, оповідка: домашнє осідло тримається на двох хатніх кутах: печі і жорнах. Адже піч і жорна не тільки годували, обігрівали. Вони і гуртували людей у родинну спілку. З появою землеробства наш далекий предок утрадиційнив най ші знаряддя обробки зерна. Такою первинною формою були жорна. Потім з’явилися млини, а згодом і вітряки.

Жорна — це ручний млин, пристрій, яким у домашніх умовах розмелюють зерно. Млин — це споруда, обладнана спеціальними машинами для розмелювання зерна чи крупи.

Вітряк — вітряний млин. Млинарство в Україні відоме з давніх-давен. Про нього згадує перший звід законів — «Руська правда». Млини будувалися і водяні, і земляні.

Історія вітряка — це історія нашого традиційного побуту. Адже біля млинів часто збиралися люди гуртом, ділили радість і смуток.

Природа в житті людини відіграє як матеріальне, так і духовне значення. Матеріальне, бо власне природа дає нам їжу, житло, одяг. І здавалося б, ця думка дуже проста, тому, дотримуючись цього погляду, людина повинна б бути вдячною природі. Якщо немає такого почуття, то принаймні треба розуміти таку просту річ: не доглядаючи, не удобрюючи поле, нічого сподіватися, що наступного року в тебе буде хліб на столі.

Духовне значення природи в житті людини, на мою думку, почало втрачатися давно, коли людина стала більше приділяти уваги собі, своєму внутрішньому світу, а не своїм стосункам із зовнішнім світом. Колись дайбожичі, або язичники, не відділяли себе від природи, вони жили в ній і з нею. І характер поведінки, і навіть одяг були гармонійними з природою. Нині ж, чим більше викликів ми робимо, наприклад, у одязі, чим більше ми дотримуємося певної моди, а не гармонійного поєднання зручного й естетичного, тим більше ми відділяємося від природи. Природа не стає нам матір'ю, ким вона була для наших пращурів. А ми, як ті невиховані безбатченки, поводимося непристойно й ненависно. Терпіння природи не безмежне. Вона буде протестувати й посилатиме нам страшні попередження, наприклад Чорнобильська трагедія — це одне з таких попереджень. Та все ж таки я вірю в духовне відродження людини, адже вона приходить у цей світ безгрішним малям. Треба тільки частіше нагадувати людям, що вони — діти природи, її маленька частка.

Я дуже часто думаю про те, що може зробити мене щасливою. Відповідь на це запитання я знаходжу в своєму серці.

Для мене щастя не вимірюється в грошах і статках, для мене важливі духовні цінності.

Моє щастя в улюбленій справі, в хорошому настрої, в молитві, в нічному небі, в горах. Воно живе в моїй душі і його просто потрібно розбудити.

На жаль, я не завжди почуваюся щасливою та веселою. Іноді мене засмучують і я хочу побути наодинці з своїми думками та проблемами.Я просто не можу бути щасливою, коли мої рідні хворіють. Але з часом все минає і до мене все ж повертається гарний настрій.

Я давно усвідомила, що мені для щастя потрібно зовсім мало.Ми маємо насолоджуватися кожним моментом нашого життя, адже воно таке коротке!