17.Розділові знаки при звертанні правильно вжито в реченні
А) зійди дощику, дрібнесенький, Скропи травицю-муравицю, Нехай я вийду на
вулицю.
Б) Пусти мене, мати погуляти, Бо вже челядоньки не видати.
В) Ой куди ви, голубоньки, та й полетите, Куди мос дівування та й занесете?
Г) Прочини господарю, ворота, Занесем тобі віночка з золота.
16.Суфікс -06- має прикметник, утворений від іменника
А) плащ
Б) читач
В) ситець
Г) насіння

15. Частку не треба писати разом у варіанті
А) незабутня подорож
Б) не/всі з цим обізнані
В) зошит не/підписано
Г) не зовсім зрозумілий
14.М'який знак на місці крапок НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
А) багрянец.., чіткість, п'ятдесят
Б) хустин..ці, тіт..чин, харків'янин
В) русал..чин, спитаєш.., нен..чин
Г) радіст..ю, ланцюг, різ..бяр​

Коли я був маленьким ми з мамою були у селі. Вона повела мене помилуватися природою. 
Спочатку ми йшли дубовою посадкою.Потім я побачив білу поляну.Я підбіг ближче і поринув у щось пухнасте і м"яке.То були кульбабки.Я нахилився подивитися на квіточки ближче.В них були шапочки з легких пушинок. Тоді дмухнув вітерець і вони полетіли .Як же це було красиво!Нас вкрило неначе снігом серед літнього лугу. 
Ми ще довго гралися дмухаючи один на одного.Той кульбабковий пух лоскотав мене і мені було смішно та радісно.

1)Дружино, незважаючи на усі труднощі, ми повинні перемогти!
2)На чолі був князь Святослав, а позаду ,гордовито піднявши голову, ішла його дружина - непереможна, сильна та відважна.
1)Скажи мені,княгине, гірку правду.
2)Княгиня, слідкуючи за діями вовєводи, хотіла йому до щось підказати, але не могла цього зробити.
1)Батьківщино моя, рідна мати,чи довго ще мені чекати, чи довго сльози лити?
2)Де б ти не був, що б ти не робив, ніколи не забувай про свою Батьківщину.
1)Ольго, печеніги уже під стінами Києва.
2)Ольга довго не могла зрозуміти, що їй робити, але в ту ніч їй приснився її чоловік і підказав їй правильний шлях до вирішення проблеми.
1)Деревляни, давайте усі повстанемо і покажемо, що ми - також люди, що ми також заслуговуємо на шану та хороше ставлення.
2)Усі стали захищати свою державу - і дворяни, і міщани, і воєводи, і деревляни, чоловіки, жінки, діти. Усі.