Чому дроти, що підводять струм до електрочайника, не нагріваються так сильно, як спіраль в чайнику

​

Л. - Привіт. Мене звуть. Я дуже рада знайомства з тобою.Ти не проти?
Н. - Вітаю. я. Звичайно не проти,навпаки,я люблю знайомства. 
Л. - Мені цікаво дізнатись більше про тебе.Розкажи щось цікаве.
Н. - Я корейка.Навчаюсь в школі.В мене багато друзів і я люблю веселощі.
Л. - Чудово. Я також навчаюсь в школі. Обожнюю розважати з друзями. Як розважаєшся ти?
Н. - Часто я з подругами ходжу в басейн чи кататись на роликах. Це приносить нам коолосальне задаволення. Ще я захоплююсь фотографіями. Люблю фотографувати,ловити ту мить,яку ніхто не помічає.
Л. - В нас є дещо спільне,я також люблю фото. Але я зі своїми друзями займаємось спортом. Від цього ми отримуємо море позитивних емоцій.
Н.  - Ти любиш подорожувати?
Л. - Так. Я відвідав декілька країн.
Н. - Прекрасно. Можливо ти колись приїде до Кореї і ми побачимось.\
Л. - Можливо. Ми часто з батьками подорожуємо. 
Н.- Ти любиш музику?Яку?
Л. - Люблю. Подобається все,під що можна енергійно рухатись. А ти?\
Н. - Люблю лірику. Пісні,які заставляють здригнути серце.
Л. -  Ти хороша. Думаю ми будемо частіше спілкуватись.
Н. - Звичайно. За до нтернету ми не загубимо один одного.

Поле між Незвиськом і Герасимовом, як на Чортовець їхати, називається Таборище. Там колись стояв козацький табір: вози, коні, худоба. Недалеко від табору козаки пекли собі хліб, і тому поле дотепер називається - Печирки. 
Козацьким військом командував отаман Сірко. Крім нього, були ще нижчі командири. Один з них, отаман Сивулька, щодня вчив молодих козаків битися, так як тепер вчать у армії молодих солдатів. Те поле, де козаки щодня вчилися військової справи, називається Сивулька. 
На цих полях відбулася велика битва з турками. 
Турки підійшли до Буковини. Козакам хтось подав фальшиву команду, і вони віддалилися від табору туди, де тепер поле Даличівка. Турки тим часом кинулися на табір, де було кілька козаків і отаман Сірко. Відбивалися, як могли, але спинити таку навалу було нелегко. Поки козаки добігли до табору, Сірко був зарубаний. 
Тут все перемішалося. Турки сподівалися, що ось-ось надійдуть татари розбити козаків, але до не підходила. Турки почали утікати. Козаки переслідували. 
- Хоти мир! - кричали вони, де тепер село Хотимир. Де тепер Обертин, турки повернули назад. На місці теперішнього села Годя Турка козаки з турками уклали договір, що більше ніколи турки не будуть нападати на Україну, тобто погодилися. 
А що сталося з татарською ордою, що йшла на до Тоді тут всюди росли ліси, було багато боліт, озер. Татари йшли понад Дністер, а ось де козаки - вони не знали. Не знали, як їм зайти в тил і ударити звідти. Десь вдалося їм зловити козака. Привели його до хана, і той каже: 
- Як поведеш нас туди-то й туди, то подаруємо життя і дістанеш ще багато срібла-злота. 
Козак подумав і каже: 
- Добре. Поведу. 
Аби не втік, хан наказав зв'язати йому руки, накинути аркан на шию. Йде козак наперед, за ним іде хан, а далі вся орда. Довів їх до великого болота, через яке йде лише стежечка, де навіть двоє лю¬дей не розминеться. Татари закричали: 
- Він заведе нас у пропасть. 
- Ні, - каже козак. - Я хочу перевести вас на той бік, бо іншої дороги нема. А як боїтеся, то не 'їдьте. 
Хан наказав їхати. Веде він їх, веде - завів у таке болото, що вже й стежки нема і коні тонуть. Хан замахнувся його зарубати, але ко¬зак стрибнув у багно, виринув чорний і знов сховався. 
- Чорт весь, - зі страху в хан. 
Коні повернути не могли, падали разом з татарами і гинули. Татари пробували вертатися без коней, але кладку хтось розібрав, і вони лишилися серед болота гинути. Село, що виникло пізніше, хотіли назвати на честь цього козака, але ніхто не знав його імені. Татари, яких переловили на болоті, сказали, що хан назвав його «чорт весь», то й село назвали Чортовець. 
А на місці битви хоронили полеглих. Найвищу могилу висипали отаманові Сірку. Кожен козак брав у шапку землі і висипав на його тіло. Тепер ту могилу трохи розсунули трактори, але поле люди називають і тепер - Могилка. 
Між Тарасівкою і Грушкою в Тлумацькому районі є теж могила, але там ніхто не похоронений, її висипали козаки шапками на честь того, що закінчилася війна з турками.