Тема: зображення власного ставлення поета до важкого кріпацького життя на Україні.
Вірш умовно можна поділити на три частини, кожна з яких має свій мотив: заповіт поета поховати його на батьківщині, спонукання народу скинути пута неволі, палкий заклик побудувати вільну країну в сім'ї народів.
Провідний мотив: заклик до українського народу визволитися від гніту заради щасливого майбутнього.
Основна думка: «і мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом».
Ідея: віра поета у краще майбутнє для свого народу.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: громадянська.
Художні засоби.
Епітети: «лани широкополі», «злою кров'ю», «сім'ї великій, …вольній, новій», «незлим тихим словом».
Постійні (сталі) епітети: «степу широкого», «Вкраїні милій», «синєє море», «вражою кров'ю».
Індивідуально-авторський епітет: «Дніпро ревучий».
Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров».
Метафора: «полину до … Бога», «кров'ю волю окропіте».
Повтори (епіфора, єдинозакінчення): «… Бога».
Повтори (тавтологія): «реве ревучий», «…в сім'ї великій, сім'ї...».
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Як …».
Алітерація (звук [р]): «реве ревучий», «І вражою злою кров'ю волю окропіте».
Звукопис: «Дніпро реве».
Контраст: «полину до самого Бога молитися... а до того я не знаю Бога».
Тлумачення контрасту сучасними дослідниками творчості Т. Шевченка: «Після смерті поета його душа не буде допущена до Бога, аж доки Україна не стане вільною».
Відповідь:
Тема “Заповіт”: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.
Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.
Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море», «злою кров’ю», «вражою кров’ю».
Метафора: «полину до … Бога», «кров’ю волю окропіте».
Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».
Пояснення:
