речення а між сосен стелиться стежина, гойдає вітер царство трав (м. луків). б чого ж ти журишся, ромашко, чого ти гнешся до землі? (о. донченко ). в по діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу (т. шевченко). г самовар кипить, та нікому чай пити (нар. творчість).