Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
Контрольна робота
"Частка.Вигук.Частини мови"
1.В
2.В
3.Б
4.самостійні частини мови мають такі ознаки: слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини), мають лексичне значення, можуть існувати без додаткових слів ( бачу поле, дав гроші, і т.д)
5.Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка служить для з'єднання однорідних членів речення та частин складного речення. і (й), та, та й, а, але, або, чи коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче
6.Вигук — незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Наприклад, ой, ах, ого-го, ну, гей, алло, гайда.
7.із-за, з-поміж, задля, з-посеред, з метою, впродовж, побіля.
8.)сурядні: а, проте, ані, але, чи, або, і, та,
Підрядні: хоч, коли, аби, якщо, щоб ніби, як, що.
9.ото,не, еге, аби, ні, нехай
10. Півень у все горло закричав: “ку-ку-рі-ку”
11.Я ніколи не ходив до музею.
12.із, до
Объяснение:
