1.який відокремлений член речення вжито у наведеному реченні? дарунок його, замість захоплення й подяка, викликав лише глумливу гримасу уст.а) відокремлений додаток; б ) відокремлена прикладка.2. як називаються обставина, виділена у поданому реченні? наша хата під горою, край долини, у вишневому садочку та в (я. щоглі. )а) відокремлена обставина; б) відокремлена уточнююча обставина. 3. у которому реченні вжито відокремлену прикладку? 1. але не нам, поетам, бранцям долі,спинити чи засуджувать прогрес.2. але передусім шевченко, звичайно, поет.3. поете, не хвались, чи маєш хліб, чи ні! а) у першому; 2) у другому; 3) у третьому. 4. за яким правилом відокремлюють означення, виділені у наведеному реченні? велика сльоза, чиста і всепрощаюча, наче впала в западину змарнілої щоки.а) є поширеним і стоять після означуваного слова; б) стоять після означуваного слова, перед яким є узгоджене означення.5. доповнити правило. відокремленими називають членами речення, які .6. від поданих дієслів утворити дієприкметники і дієприслівники. до утворених форм дібрати залежні слова.згуртувати, забути, виправити

Ми володіємо прекрасним дарунком - здатністю розмовляти, потрібно правильно їм користуватись.Стримувати свого язика потрібно в першу чергу тому, що слова мають велику силу.Наші слова мають владу ранити чи зціляти .Бездумні слова, сказані поспішно, завдають глибоких душевних ран і руйнують стосунки .Обдумані слова людини, лікують зранене серце і відновлюють стосунки.Розуміючи, яку силу мають слова, ми, безумовно, хочемо говорити так, щоб лікувати інших, а не ранити.Попри всі наші старання ми не зможемо повністю контролювати свій язик. Образивши людину словами ми повинні щиро перед не вибачитись.

Морфологічний розбір прикметника

1.Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду) .
2.Постійні морфологічні ознаки:
1)розряд (якісний, відносний, присвійний) ;
2)форма:
•повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є);
•стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду) .
3.Ступінь порівняння (для якісних прикметників) :
•вищий;
•найвищий.
4. Тип відмінювання — група:
•тверда;
•м’яка.
5.Непостійні морфологічні ознаки:
•рід (в однині);
•число;
•відмінок.
6.Синтаксична роль у реченні.

Морфологічний розбір числівника

1.Початкова форма (називний відмінок) .
2.Розряд за значенням:
•кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий) ;
•порядковий.
3.Розряд за будовою:
•простий;
•складний;
•складений.
4.Морфологічні ознаки:
•рід (якщо є);
•число (якщо є);
•відмінок (якщо є).
5. Синтаксична роль.

Іменник

Морфологічний розбір іменника

1.Початкова форма (називний відмінок однини) .
2.Морфологічні ознаки:
•назва, загальна, власна;
•істота, неістота;
•рід (чоловічий, жіночий, середній) ;
•число (однина і множина; тільки однина; тільки множина) .
•відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)) ;
•відмінок.
3.Синтаксична роль.

Морфологічний розбір дієслова

1.Початкова форма (інфінітив) .
2.Постійні морфологічні ознаки ознаки:
•перехідне чи не перехідне;
•вид (доконаний, недоконаний) ;
•дієвідміна.
3.Непостійні морфологічні ознаки:
б (дійсний, умовний, наказовий) ;
•час (теперішній, минулий, майбутній) ;
•особа (якщо є);
•число (якщо є);
•рід (якщо є).
4.Синтаксична роль у реченні.
Праця людину годує, а лінь марнує. (Нар. тв. ) Годує — дієслово (що робить?) , початкова форма годувати;
дія, перехідне, недоконаний, дійсний, теперішній, 3 особа, однина, жіночий рід, І дієвідміна, присудок

Морфологічний розбір прислівників

1.Розряд за значенням:
•означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний дії);
•обставинний (місця, часу, мети, причини) .
2.Ступінь порівняння (для якісно-означальних) .
3.Синтаксична роль.

Морфологічний розбір прислівників

1.Розряд за значенням:
•означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний дії);
•обставинний (місця, часу, мети, причини) .
2.Ступінь порівняння (для якісно-означальних) .
3.Синтаксична роль.
Тихо пливе блакитними річками льон. (Коцюб. )
Тихо — прислівник (як?) .
Якісно-означальний;
ступінь порівняння відсутня.

Морфологічний розбір сполучників

1.Розряд за значенням:
•сурядності (єднальний, розділовий, зіставний, протиставний) ;
•підрядності (часовий, причиновий, умовний, мети, допустовий, наслідковий, порівняльний) .
2.Група за походженням (первинний, вторинний) .
3.Група за будовою (простий, складний, складений) .
4.Синтаксична роль.

Морфологічний розбір вигуків

1.Розряд за значенням:
емоційний, спонукальний; звуконаслідувальний.
2.Група за походженням: первинний, вторинний.