2. Тире у неповному реченні ставиться в рядку:
A) Ми гінці весни крилаті, знаменосці днів нових (В. Сосюра).
Б) Один з сошкою, а семеро з ложкою (Народна творчість).
В) Знов листа мені прислала мати, невеликий лист на кілька слів (В. Симоненко).
Г) Марудна справа - жити без баталій (Л. Костенко

Часто ми можемо почути від дорослих, в телепрограмах, прочитати десь в книзі чи іншому інформаційному джерелі, що всім потрібно творити добро. Але багато хто розчарувався в необхідності творити добро, адже з екранів телевізора, з реальних життєвих ситуацій ми можемо побачити, що воно, на жаль, не завжди повертається до тебе тим самим.

Так чому ж все-таки треба робити добрі справи? В першу чергу – для себе. Хіба вам не буде приємно, коли людина, якій ви до скаже вам елементарне “дякую”? Творити добро – це моральна потреба будь-якої людини. Адже від чиєїсь посмішки, подяки одразу краще стане на душі.

Творять добро не тільки люди, а й тварини. Скільки можна нарахувати випадків, коли собака виховує покинутих щенят чи котят. А чим люди гірші? Навіть не дивлячись на релігійні відмінності, в основі будь якої релігіях лежить саме добро.
В нашому світі не завжди кожен може зробити добрий вчинок і впливає на це низка факторі. Хтось боїться, що йому не віддячать, інший – боїться, що через той чи інший вчинок його не визнають люди. Наприклад, в школі група дітей може ображати дівчинку. І дехто дуже б хотів захистити її, але боїться осуду з боку інших дітей, боїться, що його не признають в компанії й з нього теж будуть глузувати. Багато людей розчаровуються в необхідності робити добро, коли не отримують подяки від цієї людини.

Але це не найголовніше, не потрібно корисливо робити добро, робіть це не заради подяки, а просто для того, щоб щиро до людині, і вам самим від цього стане краще.
Робити добро – це просто. Не потрібно боятись подати комусь руку до Для цього не потрібно здійснювати героїчні вчинки, воно проявляється в буденних речах – до бабусі перейти дорогу чи віднести важку сумку, дати їжі бездомній тварині та багато інших повсякденних речах. І той, хто навчиться робити добро просто по волі своєї душі, не чекаючи щось натомість, стане дійсно щасливою, благородною людиною.

Сьогодні мати почала дiставати з комори, з-зі скринi, навiть з полиці за божницею свої вузлики. В них лежало все насіння: огiрки, квасоля бiла, горох, кукурудза жовта й червона капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник і ще всяка всячина.

Мати перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже мабуть бачила себе в городi посеред лiта. Я теж у думках забирався в горох або нахиляв до себе спiвучi макiвки.

Мати перша в свiтi навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, маковий цвiт і калину.​