Займенник— це самостійна повнозначна змінна частина мови, яка об'єднує слова, що вказують на предмети, ознаки, кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? Є різна тиша — тишина, у кожної— свій звук і колір (А. Демиденко). Думи мої молодії—Понурії діти І ви мене покинули!..(Т. Шевченко).
Займенники виражають граматичні категорії відмінка, а також роду й числа (ті, що вказують на ознаки); у реченні виконують ситаксичні функції підмета, означення, додатка; у словосполученні можуть бути— головним і залежним словом.
За значенням займенники поділяють на такі групи (розряди):
