Літо – моя сама улюблена пора року. Нарешті-Те закінчуються холоди й починаються канікули. Улітку можна радуватися сонцю й теплим денькам, відправлятися в далекі подорожі й походи. Особливо прекрасна влітку природа – шумить зеленими листами ліс, поспівають ягоди, розцвітають самі дивні квіти.
Можна нескінченно гуляти по квітучих лугах і любуватися на скромні білоголові ромашки або плести вінки з кульбаб. Приємно зайти в сутінок лісу й зникнути від денної спеки. А якщо придивитися
уважно, те нагородою за лісову прогулянку будуть коричневі міцні боровики й горді красноголовці
И тільки влітку оживають ріки й озера. Вода в них стає теплої і якщо тихо сидіти на березі, можна ігати, як над самою головою літають безстрашні бабки, а у воді снують в’юнкі мальки. На березі озера тихо й спокійно – так добре дивитися на воду й любуватися сонячними відблисками на ній.
А потім разом із друзями довго плавати й поринати спирса.
Літо – найкращий час для подорожей. У нашій країні дуже багато гарних місць, які дуже хочеться побачити. Таємничі печери, водоспади, високі гори й перевали…
Скрізь хочеться побувати.
У літні місяці ми завжди відправляємося із сім’єю в маленькі подорожі – за місто. Саме моє улюблене заняття – це похід по горах. Улітку вони дивно гарні – у підніжжя гори шумить ліс, але чим вище піднімаєшся, тим сильніше стає вітер і тем гарніше стають скелі.
На вершині гори відкривається вид на околиці – унизу блищать маленькі річки й озера, а ліс схожий на зелене море. І здається, що ягоди, які ростуть на вершині гори, набагато смачніше, ніж на дачі або просто в лісі. Після прогулянки можна розвести багаття, посмажити сосиски й заварити чай з лісових трав.
Я люблю літо й завжди чекаю його з нетерпінням. Адже саме влітку всі навколо розцвітає й дихає життям.
Объяснение:
(1) Було ще темно, (2) але старий відчував, (3) що настає ранок; (4) веслуючи, він раз по раз чув тремтливі звуки, (5) коли летюча риба вихоплювалася з води і, зі свистом розтинаючи повітря своїми твердими крильми, шугала в темряву.
(Речення складне, з різними видами зв’язку (сполучниковий сурядний + сполучниковий підрядний + бесполучниковий зв’язок), розповідне, неокличне: 1) односкладне безособове, поширене, повне, неускладнене; 2) двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 3) двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 4) двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом; 5) двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками та відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом).
Було темно підкреслити двома лініями,
старий – однією лінією,
відчував – двома лініями,
настає – двома лініями,
ранок – однією лінією,
веслуючи – пунктиром з крапкою,
він – однією лінією;
раз по раз – пунктиром з крапкою,
тремтливі – хвилястою лінією,
звуки – пунктиром,
коли – пунктиром з крапкою,
летюча риба – однією лінією,
вихоплювалася – двома лініями,
з води – пунктиром з крапкою,
зі свистом розтинаючи повітря своїми твердими крильми – пунктиром з крапкою,
шугала – двома лініями,
в темряву – пунктиром з крапкою.
