1. У підручнику (не в помічнику!) на с. 165-166, впр. 448 прочитайте текст «Історія книжки». Складіть план тексту. Перекажіть цей текст письмово за складеним планом.Докадний переказ - це повне, послідовне, близьке до тексту передавання змісту почутого або прочитаного.

Морозяний передріздвяний вечір. сяйво найяскравішої зорі розсипалося блискітками по сріблистому снігу, ніжна поверхня якого, ще не помережана необережними слі колядників, нагадує чисте полотно… чисте, як сумління, як полум’я свічки, як скатертина, як краплина сльози на щоці маленького полазника, який загубився серед заметених хурделицею стежин, що ведуть до осель, і нагадують плетиво ліній долі на долоні. одна – лінія чи стежина серця, інша – розуму, а ще одна… а хіба це, зрештою, важливо, якими дорогами іти до мрії і скільки на це офірувати хвилин? день… місяць… рік… життя. аби лишень не манівцями, приспаної і знечуленої до рідного душі, загубленої у густих хащах самодостатності, де ой як важко віднайти бодай куточок для пісні, для колядки, для інших.

- Привіт Володимир!
- Привіт Марійко, як в тебе справи?
- Звісно справи погано, адже це так жахливо, в Україні війна! А у тебе?
- У мене так само, ось недавно ми всім класом писали листи до воїнів-захисників, мені так сподобалося що кожен учень у своєму листі так щиро прославляв важкий труд наших солдатів, всі так щиро дякували за цей обовязок перед державою, який кожен солдат несе гідно.
- Ой як це чудово, в нашому класні теж була така благодійна акція, ми писали листи, малювали малюнки, допомагали харчами та речами першої необхіднсті, я впевнена що солдати дуже задоволені, адже як це приємно коли ти розумієш, що про тебе не забули, і я впевнений що тоді у кожному солдаті прокидається бойовий дух і він з гордістю буде захищати нашу неньку.
- Так я згідна з тобою. Ми також вже декілька разі із школи відправляли солдатам харчі та речі першої необхідності. Це дуже чудово. Я багато читала, що відомі люди допомагають солдатам, вони відправляють великі суми грошей. я вважаю що вони роблять дуже правильно адже кожна копійка може спрасти комусь життя, особливо у такий скрутний час. Ти про що писав у своєму листі? 
- Я бажав солдатам щасливо закінчити війну, повернутися додому здоровими і живими, в кінці я написав номер мобільного телефону, це були умови акції і ось вчора мені зателефонував солдат зі словами подяки, цебуло так приємно!
- Як тебе розумію, мені так само зателефонували. Я хотіла б щиро аби це все скінчилося. сподіваюся так воно і буде! 
- Звісно буде, сподіватися треба тільки на краще!
- Так, ну бувай.
- Бувай.