складання утворено обидва прислівника в рядку
А. ушосте,обіруч
Б.мимоволі, ліворуч
В.відтепер,стрімголов
Г.щоденно,насамперед​

На канікулах ми поїдемо до родичів у чернівці. - я ще ніколи не була в чернівцях. там, напевно, дуже гарно. - так, чернівці є старовинним містом, багате на історичні архітектурні пам'ятки. - я читала про славне минуле чернівців. і люди там дуже співочі. - так. тому чернівці ще називають пісенною столицею україни. - а ще я прочитала, що о 12 годині кожного дня на вежу ратуші піднімається трубач у колоритному буковинському одязі і відтворює мелодію безсмертної "марічки". - це цікаво. буду мати на увазі, щоб послухати. - як повернешся з чернівців, розповіси про все побачене там. - добре. бувай! - до зустрічі! щасливої дороги!

- Вибачте, можете передати за проїзд. - Попросив пасажир у автобусі.

- Звісно, - Сумно відповідає чоловік.

- У вас щось траплося?

- Зараз в цій країні завжди щось трапляється, то вб'ють когось, то без даху залишать. - Відповів чоловік.

- Це ви про що? - спитала інша жінка.

- Я про події на сході України, як можна про це не знати. Стільки людей там помирає, стають інвалідами. Стільки людей залишилися без рідних, тому що вони пішли на цю війну.

- А так що саме з вами трапилося? - спитав майже не весь автобус.

- А я втратм все. У мене колись був й будинок, й родина, й машина, але будинок весь обстріляли, мого батька й двох братів вбили, й сина вбили, а машину підірвали. - Сказав чоловік й з його ока побігла сльозинка. - Мені пора вже моя зупинка. - Сумно промовив чоловік й пішов до вихода.

Колись люди, які жили на Донбасі були звичайними українцями, які жили мирно й спокійно. А зараз ці люди або помирають на війні, або стають бездомними.