Синтакстчний розбір речення
Розповідають легенди,що колись у давнину тут,де тепер розкинулись її рідне село Крукове,була поліська рівнині, на якій гуляли вітри
​

Відповідь:

1)Всіма опановував піднесений настрій, бо ніщо сьогодні вже не загрожували життю і страшне пекло бою відгуркотіло; чистий серпневий ранок лежав до ясних горизонтів, на яких не було жодної хмарки.

[== __ ],→чому? (бо __ == ) і ( __ == ); [ __ == ],→яких? ( на яких == ).

2) Заблищали зорі в небі, як очі в добрих діток; зароїлися вони, мов живі; одна з них зірвалася і огневий сліди переписав небо; загорілося зарево за горою, де сходив місяць ​

[ == __ ]; [ == __ ]; [ __ == ] і [ __ == ]; [ == __ ],→якою? ( де == __ ).

Пояснення:

Осінній дощ спокійний та неспішний. Зазвичай він не приходить раптово. Спочатку підіймається вітер, а небо затягують сірі хмари. Далі починає мілко накрапати дощ . Згодом він може посилитися , а може мжити потроху цілий день.Він неначе людина несе у світ свої сумні почуття та розповідає про наболіле. Ми його або чекаємо  ,або зустрівши сумуємо.Люди радіють дощу після спекотних літніх днів. Але ось ближче до осені, коли вже холодно, дощ не приносить стільки радості, скоріше навпаки, трохи засмучує.Дощ приносить вогкість, особливо вона неприємна коли ще й холодно. Скоріше б закінчився холодний дощ. Так хочеться зігрітися біля теплого каміна. лиш прислухайтесь його пісня відбивається від вікон і летить додому розбиваючись голосно вибуає.Створюючи звук  нестримної печалі , він немов  співає протещо так не боліло в душі
Його пісню ми чекаємо і знаємо що ось вона прийде дощ музикант без якого б на світі булоб сумно