Прочитати, виписати в дві колонки особові та безособові дісслова.
Цю історію хочеться казати найдорожчими словами, що даються людині в рідкі, неповторні години. Хочеться кожне слово помити в укрaїнській криниці, де дівчина воду брала, поставити слова чистими рядами, щоб незабутне вигравало в них, як сонце на Великдень, радувало людські серця у великі й важкі часи. Хотілося би вишити слова, мов червоні квіти на холодних рушниках, і розвішати рушники в кожній хатині.​

Буква «отпочковалась» от І в проектах украинской орфографии середины XIX века[1]. По форме совпадая с двухточечной буквой «И десятеричное» церковнославянского и раннего гражданского русского письма, украинская Ї отличается в значении, употреблении и взаимодействии с надстрочными знаками:

церковно-славянское и русское Ї были по сути лишь орфографически обусловленными вариантами буквы И (употреблявшимися перед гласными и Й), в звучании же не отличались от И;

добавление к церковно-славянскому и русскому Ї любого надстрочного знака (например, ударения) убирало точки; украинское же Ї даже с ударением точки сохраняет.

В украинской (особенно западной) орфографии конца XIX — начала XX века буква Ї использовалась также в качестве «сильно смягчающей» І после согласных, часто обозначая в этих местах звук [и], развившийся из ятя (хлїб, дїд, нинї, цїлий). В позднейшем украинском правописании от такого употребления буквы Ї отказались, но в русинском эта норма

Объяснение:

норм так?

1)Дерево — ім., означає предмет; поч. ф. — дерево; неіст., заг.; с. р., Н. в., одн.; II відм., тв. гр.; підмет.
2)Ріка — імен., самост. змін. част. мови; ріка, заг., неіст., ж. р., Н. в., одн., І відм., тв. гр., підмет
3)Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток.
4)Пісню—ім., п.ф.—пісня, неіст., заг., ж.р., одн., Зн.в., І в., додаток.
5)НЕДОЛЯ:1)відповідає на питання"що?"
2)жіночий рід,неістота,однина
3)Називний відмінок
4) Перша відміна;мяка група