Завдання: дайте відповіді на два питання:
1) правопис м’якого знака;
2) правопис апострофа;
3) чергування голосних;
4) чергування приголосних;
5) спрощення приголосних;
6) уподібнення приголосних;
7) відмінкові закінчення іменників другої відміни в родовому відмінку;
8) правопис складних слів;
9) правопис прислівників

Дайте ответ на любые два во из девяти.

в поясненні твір-опис, пам'ятки "Краєзнавчий музей.", план роби за назвою залів, удачі :)

Объяснение:

Музей був заснований 1937 року, коли територія знаходилися у складі Польщі. Музей знаходився в приміщенні тодішнього Кременецького ліцею (Єзуїтський колегіум), пізніше Волинська гімназія і ліцей. Саме там було відкрито експозицію Кременецького краєзнавчого музею, який носив ім’я Білібенда Бессера, дослідника флори.

Сам музей починається із залу природи. Це Подільське плато, де колись шуміло Сарматське море. На дні моря утворювався матеріал, який дав назву цілому регіону — кремінь. Відтак, залишки матеріальної культури пов’язані з цим мінералом. В цьому залі представлена унікальна експозиція, а саме зуби морських акул, скамянілі молюски тощо. Всі ці матеріали були принесені з місцевих родовищ.

Далі йде багатий на експонати другий зал – археології. Свого часу, директор музею археолог Олександр Цинкаловський, на околиці Кременця почав розкопки гори Куличівка, де було знайдено культуру пізнього палеолітичного періоду.

Наступний зал — епоха до 19 століття. В залі представлені експонати періоду боротьби проти монгольської орди та козацької доби. Також є згадка, що під час монгольського нашестя на Київську Русь 1041-1042 років орди Батия були біля Кременця. Незважаючи на чисельність війська, всі спроби взяти місцеву фортецю не увінчалися успіхом. Це була перша фортеця на шляху Батия, яку він не зміг взяти. З того часу Кременецький замок став символом неприступності і боротьби на шляху монгольської навали у світовій історії.

Наступний зал — етнографії. Етнографія яскраво відкриває особливості народного побуту південної Волині. У всьому краї з кінця 19 до середини 20 століття панувало натуральне господарство. Було розвинуто лозоплетіння, деревообробка та гончарство. В залі можна побачити інтер’єр волинської хати кінця 19 століття. Також представлений типовий одяг Волині, зразки вишивки, іграшки, зокрема, популярні на той час свищики.

Експозиція музею завершується подіями Майдану 2014 року та військовим конфліктом на Східній частині України. Речі та експонати були передані музею з Майдану.

Наприклад, телефон волонтерки-медсестри з Майдану Лесі Жуковської.

Існує також літературний зал. Він, здебільшого, присвячений перебуванню Тараса Шевченка. В літературному залі також знаходяться речі відомого кобзаря Євгена Адамцевича, який проживав на території Кремінеччини. Він був автором “Запорізького маршу” та віртуозним виконавцем українських народних пісень.

            За добрий урожай  -  Агронома поважай.                                                   Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над тим, що на неї чекає в майбутньому. Яким би не було моє майбутнє, я хочу самостійно творити його та відповідати за свої вчинки, бо головним є не те, чого ми досягнемо в житті, а те, як ми це зробимо. Звичайно, в майбутньому мені хотілося б плідно працювати, давати користь людям та своїй країні, і сподіваюся, мені це вдасться. Іноді замислююсь над тим, чи потрібна ота користь людям? Можна ж просто працювати - і більш нічого. Навчився робити своє діло  і роби. Аби платили побільше. Але, не все так просто. Праця будь-якої людини повинна бути корисною. Хіба не приємно, коли твій труд потрібен іншим?Знайти своє покликання — значить виявити себе у праці, яка найкраще відповідала б складові твоєї душі, інтересам життя. Потрібно правильно обирати професію, відчувати свої нахили, навчитися об’єктивно оцінювати себе і свої можливості. Це, на перший погляд, просто, а насправді   немає нічого складнішого.