4. Виділіть речення, у яких обставини, виражені дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом не відокремлюються (речення подані без розділових знаків)

А Їй хочеться про це сказати братам сказати не соромлячись (А.Шиян).

Б Василь стріляв короткими чергами бережучи патрони (Петро Панч).

В Сторож несучи снідання стукнув дверима (Панас Мирний).

Г З лави стогнучи підвівся Бараболя (М.Стельмах).

Д Тріпочучи крильцями підібравши лапки жайворонки намагалися втриматись на одному місці. (Є.Гуцало).

Е Женя сидів зігнувшись (Є. Гуцало).

5. У яких реченнях допущено помилки при відокремленні обставин?

А Теля стояло розставивши стрункі ноги й помукувало, повернувшись до річки (В. Шевчук).

Б Плавці мчали до берега, захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу (Ю. Яновський).

В Дівчина, стрепенувшись, підвела голову (О. Гончар).

Г Христя, розпрощавшись, похилила луками додому (Панас Мирний).

Д Треба не сидіти, склавши руки, а працювати (З газ.).

Е Сон, улетівши до хати, бере Харитю під своє крило (М. Коцюбинський)

6. Укажіть речення, у яких є відокремлений додаток.

А. Поклавши руки на її плечі, він дивився в саму глибину її грецьких очей (С.Скляренко).

Б. Втім, пінгвіни цілковито залежать від холодних морських течій, багатих на рибу та інший корм (Дит. енц.).

В. Оду слід би скласти тій хаті, що колись тут стояла в снігах (О.Гончар).

Г. Крім м'яти з полином, птахів рятують дубове, березове листя, хвойно-смолисті дерева (Дит. енц.).

Д. Ви на повен зріст, наче своїми грудьми хотів прикрити весь полк (В.Вакуленко).

Е. За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (П.Мирний).

ІІІ. Завдання 7 – 8 достатнього рівня.

7. Перепишіть речення, поставте розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір речення (розділові знаки пропущено).

Дарина вийшла з хати але поминувши будинок попрямувала в сад (М. Старицький).

(зразок розбору на с. 168 підр.)

8. Установіть відповідність.

Установи відповідність між реченнями та їх характеристиками. Розділові знаки в реченнях опущені.

1 Троянці в човни посідавши та швидко їх поодпихавши по морю гарно поплили (І.Котляревський).

2 Відблиски багряніли на снігу поглинуті відстанню. (Б.Вакуленко).

3 Пішли музики по вулиці вигріваючи (І.Нечуй-Левицький).

4 Омиті росами квітки роз-тулюють повіки. (В.Сосюра)

А речення з відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом;

Б речення з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковими зворотами;

В речення з невідокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом;

Г речення з невідокремленою обставиною, вираженою дієприслівником;

Д речення з невідокремленим означен¬ням,

вираженим дієприкметником.

​

Українська мова-одна з найдавніших індоєвропейських мов.

Объяснение:

в основному тут про всі мови категорії "Індоєвропейські".

Якщо це не те що ви ( і я ) шукали, то вибачення.

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ МОВИ — найпоширеніша сім’я спорідн. мов, одна з понад 20 мовних сімей світу. Належність окр. мов і мовних груп до сім’ї І. м. визначається на підставі подібності їхньої структури, досліджуваної за до порівн.-істор. методу і пояснюваної як результат їх походження від єдиної у минулому індоєвроп. прамови. За ознаками ближчої спорідненості І. м. поділяються на групи мов і окр. мови на рівні груп. Існує 7 груп живих І. м. і 3 окр. мови, до яких належать також відомі з історії близькоспоріднені з ними мертві мови, що були поперед. етапами розвитку сучас. мов або належали до відповід. груп як самост. мови.

Найб. групу живих І. м. становлять індійські мови — 96, якими розмовляє понад 770 млн. чол. До них належать мови гінді та урду (2 різновиди єдиної літ. мови в Індії і Пакистані), бенгалі, панджабі, маратхі, гуджараті, орія, ассамі, синдхі, циганська та ін., а також мертві мови — ведійська і санскрит, на яких збереглося багато писем. пам’яток. До групи іранських мов належать живі мови — перська, таджицька, дарі (фарсі-кабулі), афганська (пушту), осетинська, ягнобська, курдська, белуджська, талиська, ряд памірських мов та ін. (всього 81 млн. носіїв) і мертві мови — давньоперська, авестійська, пехлеві, мідійська, парфянська, согдійська, хорезмійська, скіфська, аланська, сакська (хотанська). На підставі ряду спільних структур, ознак іран, мови об’єднуються з інд. в індоіранські мови: є припущення щодо їхнього походження від кол. мовної єдності.

Слов’янська група мов (див. Слов’янські мови) поділяється на 3 підгрупи (понад 290 млн. носіїв): східну (українська, російська, білоруська; див. Східнослов’янські мови), західну (польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька) і південну (болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська); до зх. підгрупи належала також полабська мова, яка зникла на поч. 18 ст.

Група балтійських мов складається з живих мов — литовської і латиської (4,3 млн. чол.) і мертвих — прусської, ятвязької, куршської та ін. З огляду на особливу структурну близькість балт. мов до слов’янських припускається існування у минулому якогось виду балто-слов’янської мовної спільності (прамови, походження від близьких індоєвроп. діалектів, тривалого контактування).

До групи германських мов (бл. 550 млн. носіїв) належать живі мови: англійська — друга (після китайської) за поширеністю у світі, німецька, нідерландська, фризька, люксембурзька, африкаанс, їдиш, шведська, датська, норвезька, ісландська, фарерська і мертві — готська, бургундська, вандальська, гепідська, герульська. Романська група мов (576 млн. чол.) представлена живими мовами — французькою, провансальською (окситанською), італійською, сардинською (сардською), іспанською, каталанською, португальською, румунською (мова румунів і молдован), аромунською, ретороманською, рядом креольських мов. Усі романські мови розвинулися на основі лат. мови, літ. форма якої відома тепер за численними писемними пам’ятками і застосовується досі як мова катол. літургії та (обмежено) як міжнар. мова науки. Лат. мова разом з мертвими мовами оскською й умбрською утворювали групу італьських мов. Кельтська група мов складається з малопоширених живих мов — ірландської, гельської (шотландської), валлійської, бретонської і мертвих — менської, корнської, кельтіберської, лепонтійської, галльської. У минулому кельт, мови були поширені на великій тер. Європи — від нинішньої Великобританії до Карпат і Балкан. У структурі кельт, мов є ряд спільних ознак з італьськими мовами, з якими їх звичайно об’єднують у більш загальну італо-кельтську групу. Грецька мова (12,2 млн. чол.) посідає серед І. м. окр. місце на рівні мовної групи. В її історії виділяються давньогрецький (давньогрецька мова) і середньогрецький (візантійський) періоди. Албанська мова (4,9 млн. чол.) генетичне пов’язана з мертвими іллірійською та мессапською мовами.

Вірменська мова (понад 6 млн. чол.) вважається наступницею кол. мови хайаса-арменів у складі держави Урарту.

Добридень, моя люба матусенько!
Як твої справи? Чому тобі довелося затриматися? Ми вже скучили за тобою! Але ти не турбуйся, мамочко, у нас дома все гаразд. Я допомагаю татові: і прибираю, і мию посуд, і навіть готую їсти. У школі теж усе гаразд. Оцінки в мене гарні - і з англійської, і з математики, і з української. Зі світової літератури ми зараз вивчаємо казку Ганса Крістіана Андерсена «Дикі лебеді». Але ми з тобою читали її влітку, тому тепер я читаю інші казки цього чудового казкаря.
Дорога матусю, до побачення! Будь ласка, приїжджай швидше!
Твоя Оксанка (Твій Петрик).