У реченні Лягли шляхи нові, широкі й вольні, степи, озера й ріки ожили означення не відокремлюється, тому що:
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i не має додаткового обставинного значення;
Б) одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційного, стилістичного навантаження;
В) означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;
Г) означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.​

У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона.  Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розпо­відає про свої клопоти через нього. М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “Життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”.  Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа. Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!” – роздумує автор. Доповнює ці апокаліпсистичні роздуми фастасмагорія про тоталітарне місто щурів “Ласкаво в Щуро­град”. Автор говорить вустами головного персонажа: “Ми народ ліриків, а не воїнів. І вже тому приречені на загибель. Народ, що не породив жодного диктатора, не може називатися нацією.  Це лише юрба, об’єднана мовою, вишиванками й піснями про безсмертя. Зважте – співають про безсмертя, перебуваючи на порозі смерті!”.

Подробнее - на -

І. В одному і тому ж місці, один і той же, в подібному випадку, так само, тощо, ні в якому разі, в інший раз.

ІІ. Прийти з нею, зробити всупереч йому, стає між тобою і нею, йти наперекір їм, приготувати для всіх їх, відбудуться завдяки йому, працювати з ними, розриватися між вами і нами, йти за всіма ними, прийти з боку його, знаходиться всередині його , жити без неї, працювати поза ними, бути вище за неї, все за винятком їх, розпорядитися щодо, жити краще їх, стояти над усіма ними.

1. Він просидів цілий вечір, обмірковуючи свою автобіографію. 2. У мого брата канікули вже розпочалися. 3. Викладач запропонувала студенту прочитати свою доповідь. 4. Я впевнений, що доля випускників у їх руках. 5. Матвієвська У.С. входить до складу комісій з питань екології. Про її роботу неодноразово писали в районній газеті. 6. Коли мама побачила, як я прибрала в кімнаті, вона схопилася за свою голову. 7. У кожної людини є своя заповітна мрія. 8. Сьогодні моя дружина попросила мене приготувати сніданок. 9. Під час експерименту показник не зафіксувався, отже він не може бути врахований. 10. Як мені б хотілося мати фотографію Тетяни, я її так поважаю, що постійно б носив її.