1. Позначити речення, у якому є поширене звертання (розділові знаки пропущено):
А Яка ти розкішна земле весело засівати тебе хлібом.
Б Ластівочко звідкіля ти прилетіла?
В О слово рідне орле скутий!
Г Мамо зваріть супу!
2. Позначити речення, у якому є вставне словосполучення (розділові знаки пропущено):
А Якщо козаки бачили в морі турецьку галеру їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця.
Б Кажуть сніг у полі – хліб у коморі.
В Даруйте на слові мені важко вас зрозуміти.
Г Вирішили ми з паном, або вирішив пан зі мною, впіймати того клятого сома!
3. Комами з обох боків треба відокремити звертання в реченні (розділові знаки пропущено):
А Рідна мово без тебе ніхто я мов підрізаний вітром листок.
Б Понеси мене на крилах радосте моя.
В Старі дуби вам за осінь.
Г Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора.
4. У реченні Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі означення відокремлюється, тому що…
А Поширене, стоїть після означуваного слова.
Б Стосується особового займенника.
В Відірване від означуваного слова іншими членами речення.
5. Позначте речення, у якому одиничний дієприслівник потрібно відокремити комою (розділові знаки
пропущено:
А Експрес летів поспішаючи. В Земля засинаючи п’є з вечірніх туманів.
Б Могутні дуби стоять замислившись. Г Ліс ані шелесне завмерши.
6. Уточнювальним членом ускладнено речення (розділові знаки пропущено):
А Високо в небі у прозорому надхмар’ї виблискували в променях сонця чайки.
Б Коло самого дому ціле літо цвіли мальви.
В Увечері за ставком як солодко співає соловейко.
Г У травні на Хрещатику каштани білим цвітом пишаються.

Лінь - це бездіяльність, відсутність мотивації до вчинків і виконання різних завдань. Лінь - це те, що в нас в голові. І щоб боротися з цим, я роблю декілька речей: читаю книги, відпочиваю на природі, стараюся займатися улюбленою справою та ставити для себе цілі. За до книг і відпочинку на природі я набираюся натхнення і моральної енергії. Якщо я займаюся улюбленою справою, то наповнююся ентузіазмом, а ставлю для себе цілі, тому що "стояча вода тухне". Тобто, якщо я не буду спрямовувати свою енергію в конкретне русло, то вона буде застоюватися всередині і викликати неприємний стан такий як постійна тяга до сну, навіть, коли я не втомлений. Отже, такими я перемагаю свої лінощі й вам раджу спробувати, якщо вас поглинає бездна під назвою "лінь".

Ір на тему: «Без минулого немає майбутнього»C дитинства нам говорили, що без минулого немає сьогодення, а без справжнього – не буде майбутнього. Однак, майбутнє неможливо створити тільки з сьогодення, нехай воно і вбере в себе щось з минулого. Тільки сукупність минулого і сьогодення є тією основою, на якій виростає майбутнє.Хтось скаже, що можна спробувати забути, викинути минуле і, задовольняючись сьогоденням, створити майбутнє. Звичайно, можна, проте, будь-яка спроба ігнорувати минуле рано чи пізно призведе до того, що це минуле нагадає про себе в тій чи іншій, часом несподіваній і незвичайній формі його прояви, в майбутньому, яке в момент такого нагадування вже стане справжнім. Нагадає в будь якій окремо взятій сфері, або в деякій сукупності сфер життєдіяльності людини. І яким буде це нагадування – корисним, чи ні, ніхто заздалегідь не знає.Хотілося б, звичайно, щоб сьогодення було корисним, але для цього треба або не забувати минуле, або, що правильніше в усіх відношеннях, будувати майбутнє з минулого і сьогодення! Та чи завжди ми готові будувати сучасне життя з минулого, а майбутнє – з минулого і сьогодення? Ні, далеко не завжди і далеко не кожен це зможе.Якби ми озиралися на минуле, порівнюючи його з сьогоденням, враховували і застосовували минуле, то не було б для нас багато чого з справжнього, та й, безсумнівно, в майбутньому, несподіваного. Зіткнувшись з цим, людина, що вона ігнорувала минуле в сьогоденні і не бачить великого значення минулого і сьогодення в майбутньому, починає розуміти , що це несподіване і зовсім не таке вже несподіване, а цілком закономірне і допустиме очікуване.І це ігнорування минулого і сьогодення відбувається в більшості випадків, не дивлячись на те, що людина зберігає віру в краще. Віру, реалізувати яку без урахування минулого в сьогоденні, і минулого і сьогодення в майбутньому неможливо.Так чому ж таке відбувається? Чи тільки тому, що людина не звикла попередньо докладно аналізувати, вона сильна «заднім розумом», та й багато чого залежить від морально-психологічного настрою людини. Морально-психологічного настрою, що знаходить своє втілення з до обраного людиною власного волевиявлення в його практичній, головним чином, творчій діяльності.А може бути таке відбувається тому, що не людина не звикла докладно аналізувати, сприймати все за «чисту монету». Або не виховали у неї вроджену звичку, перш ніж щось зробити, докладно все зважити, і тільки зрозумівши і усвідомивши (саме зрозумівши і усвідомивши!), приступити до дій.Приклади того, що без минулого немає майбутнього, можна знайти в історії багатьох народів і країн. В історичних та літературних творів існує досить багато прикладів того, як наші предки доводили своє життя та життя своїх співвітчизників до краю. Обернувшись назад, у минуле, вони б мали змогу уникнути багатьох, дуже великих помилок, які мали трагічні наслідки для нашого народу.