11. Установіть відповідність між виділеними слова і частинами мови.
1 ПрийменникА Дзвенять гаї, мов арфи, а день біжить, сміється

2 Сполучник(О. Підсуха)
3 ЧасткаБ Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно
4 Вигукв добру землю сіє (М. Рильський)
В Ох, яка буря знялася на морі (О. Іваненко)
Г Стрункі сосни велично впираються вершина
ми в небо (Ю. Збанацький)
Д Впали сніги, вдарила люта зима (О. Гончар)​

Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження - духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття - завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб. 
Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники. 
Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба. 
Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб. 
Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». 1 дійсно, без хліба не буває смачною иайвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина. 
Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності. 

як можна з користю проводити вільний час, щоб потім не жалкувати?

я вважаю, що вільний час потрібно проводити з користю. ви спитаєте чому? відповідь проста, час проведений з користю, це зробити всі плани, батькам, присвячувати кожну хвилинку батькам чи знайомим.

на підтвердження своєї думки, аргументом може бути по-перше, ми не цінуємо свій час, тому марно проводим його в пусту. по-друге, кожна хвилина нашого часу, це життя, запорука майбутнього цінування.

отже, можна зробити висновок, що все в нашому житті, швидко промайне, і ми не побачимо як станемо зовсім іншими, старими чи навпаки батьками. час-це життя, і ми не повинні його втрачати марно!