Живучи далеко від свого батька, я сумую за ним, за його затишним, але маленьким будиночком біля річки. Коли я приїжджаю до нього, ми постійно виходимо до річки. Підходимо до мосту і сидимо під зеленої вербою в тіні. Завжди дивуюся мудрості цієї людини. Яка би проблема у мене не була, він завжди знає, що мені порадити. Мій батько - мій найкращий друг і порадник.
Зовсім недавно я зіткнувся з втішними і підлими людьми, які підставили мене на роботі. Мені хотілося довести їм, що це неправильно, і навіть змінити їх. Але мій батько, вислухавши мене посміявся і задумливо сказав: "Синку, не можна приклеїти до гусениці крила і змусити її літати, як метелик. Вона повинна зміниться сама"
Кожен раз в словах батька я відкриваю нові істини і починаю по-іншому ставиться до людей. Але головна його порада сама проста і розумна:" Головне - залишатися людиною"
ответ: названий не могу придумать
Объяснение:
Соловейко якось в лісі
Збірочку уклав
З тих пісень, що солов’їсі
Все життя співав.
І з рукописом подався
Прямо в «Лісвидав».
— Будем, будем видавати, —
Крук йому сказав, —
Чув я всі твої концерти,
Є що пригадать.
Тільки спершу рецензенти
Мусять прочитать, —
...Довго правила Ворона
Тексти чарівні,
Вмерла пісня безборонна
Під пером її.
Горобець добив сердито,
Познущався й крук.
Лиш здали на п’яте літо
Щось тоненьке в друк.
Як побачив бідний автор
Збірочку оту,
Розірвалось серце в нього
Прямо на льоту.
Впав сердешний на розпутті,
Зойкнули гаї...
Ось чому так видаються
Рідко рідко
