1. Дорогою додому.
2.Маленькі помічники.
3.Вдячна бабуся.
Був теплий сонячний день. Марічка і Степанко поверталися зі школи. Дорога додому пролягала повз обійстя бабусі Марії.Крізь фіртку діти побачили стареньку, яка поралася на городі. Рухи її були повільними, кволими і діти зрозуміли, що бабця нездужає: у неї болить спина.
Рішення про до було прийнято Марічкою і Степанком майже одночасно - у бабусі Марії не було рідних. Діти наввипередки кинулися на город.
Скоренько визбирали і поносили в комору огірки, Степанко сходив за водою до криниці, а Марічка погодувала курей.
Бабуся була розчулена вчинком дітей. Вона красно їм подякувала та пригостила смачними яблуками. Діти поверталися додому щасливими.
Долетiла осiнь iдо Лаври!Стало синiм та незрадливим таке колись блакитне небо.Прозора днiпровська вода наче дзеркало вiдбивае небесний настрiй.
А дерева? Цi прагнуть зардiтись наче куполи церковнi,виграють осiннiми, гарячими барвамита все голоснiше та голоснiше шепочуться.
Тiльки велич священноi архiтектури,здаеться не пiдвласна порам року,мовляв,нехай вони до неi пiдлаштовуються,пестять,прикрашають.
I така прекрасна,рожево-блакитна,таемнича,вабляча даличiнь на горизонтi,що хочеться вiдштовхнутись,полетiти та зазирнути крадучись по той бiк Землi.
Цiкаво,а там теж осiнь?
