Ми не задумувалися над тим,яке буде наше майбутнє,а особливо майбутнє нашого міста.Я розумію,що й справді воно залежить від нас усіх,воно залежить і від мене.В наш час люди нічого не цінують,не слідкують за чистотою і порядком свого міста. Байдужість псує нас,через неї стається багато бід.Але навіть маленька добра справа може все змінити.Потрібно лише зупинитись на мить і звернути увагу на те,повз чого проходив,навіть не помічаючи.Я можу змінити майбутнє на краще,просто посадивши дерево,просто кинувши сміття не на землю,а у сміттєвий бак.Просто підмівши сухе листя,або посіявши клумбу.Це не важко,зробити щось корисне,щоб приносило і користь, і красу.
Друг – боягуз гірший лютого ворога, а мій друг справжнє золото. Його звуть Степан. Друга у скруті пізнають, саме тоді в моєму житті він і з’явився. Я загубив гаманець, і у мене не було грошей, щоб заплатити за проїзд і я бився як горлиця і сушив голову, не знаючи, що робити. Я зателефонував моєму товаришу, і розказав про халепу. Тут мою розповідь почув Степан, який проходив повз. Він запропонува мені гроші, а я почав дуже дякувати але так, що й аж з медом та з маком.Через деякий час я викинув цю подію з голови, але тут знову зустрівся зі Степаном в магазині і зробив великі очі. Не думав, що він живе коло мене. Звісно віддав йому гроші, але він не хотів брати, сказавши що все вже поросло травою.Тепер він мій друг і такий хороший, що хоч до рани прикладай. І я теж не раз йому у нагоді став. Але це вже інша історія.
