Правопис вигуків
Через дефіс---вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: ай-ай-ай, а-а-а, ну-ну, о-го-го, агов-гов-гов, ха-ха-ха, киць-киць, ш-ш-ш, ку-ку, му-у-у, ня-а-ав, ф’ю-у-у. Через дефіс пишуться: їй-богу, їй-бо, їй-право, ану-ну.
Разомвигуки, що не передають повторюваних чи протяжних звуків пишуться разом: леле, лелечко, цитьте, овва, кукуріку, кудкудак, бух, тарах, бабах тощо. Увага! Якщо потрібно передати протяжність, то й ці вигуки пишуться через дефіс: тара-а-а-ах, бу-у-ух, баба-а-а-х, кудкуда-а-а-ак.
ОкремоУсі складові частини пишуться окремо у вигуках: до побачення, будь ласка, на добраніч, отим то й ба, от тобі й на, оце так тощо.
Розділові знаки при вигуках
Вигуки в реченні відокремлюють комами: Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені.
Коли вигук на початку речення вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику, а перше слово після нього пишеться з великої букви: Ах!
Объяснение:
Синтаксичний розбір:
Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною
Тихий вітер, дихаючи з-за високої гори, приносить свіжий запах трав скошених ще вчора.
Тихий – прикметник (означення)
вітер – іменник (підмет)
дихаючи – прислівник (обставина)
з-за – прийменник (обставина)
високої – прикметник (обставина)
гори – іменник (обставина)
приносить – дієслово (присудок)
свіжий – прикметник (означення)
запах – іменник (додаток)
трав – іменник (додаток)
скошених – дієприкметник (означення)
ще – частка (обставина)
вчора –прислівник (обставина)
