Объяснение:
В ході дослідження також виявилося, що кожен третій українець спілкується з друзями через соціальні мережі частіше, ніж наживо. А 18% спілкуються щодня онлайн з людьми, котрих вони навіть не знають особисто. Майже стільки ж (17%) опитаних щодня спілкуються з родичами, що живуть окремо (крім батьків та дітей).
Фахівці кажуть, що електронна пошта і текстові повідомлення викликали, так звану, епідемію сором'язливості. Заочно набагато простіше створити і підтримувати певний образ, промовчати про негативні риси і зробити акцент на позитивних.
На підтвердження цього, 61% українців зізнаються, що як мінімум один раз говорили неправду, спілкуючись через інтернет. А 55% опитаних вважають, що при спілкуванні через інтернет легко казати неправду і перебільшувати.
У більшості випадків українці наживо спілкуються в колі родини, з тими, з ким живуть разом, або з колегами по роботі.
А от з друзями при особистій зустрічі спілкуються зараз в середньому на 1 годину на день менше, ніж ще 5 років тому. І тільки 36% українців спілкуються наживо більше, ніж телефоном або онлайн. Але при цьому більше половини опитаних (61%) негативно ставляться до скорочення часу, проведеного особисто з друзями і близькими.
Ще більша кількість українців (91%) вважає спілкування без до сучасних засобів комунікації більш щирим і наповненим. Адже при спілкуванні онлайн здається, що людина постійно контактує з людьми, хоча насправді вона все більше приховує свої справжні емоції за низкою смайликів.
Найбільш активно (кожен або майже кожен день) українці спілкуються з чоловіком або дружиною і колегами по роботі - 78% і 75% респондентів відповідно.
Проблема, утім, стосується не лише українців. Так, за даними ComScore, в США за п'ять років (2006-2011 рр.) особисте спілкування скоротилося на 10%, а кількість часу, що проводиться в соціальних мережах, збільшилася в 2,5 рази, а у Великобританії 26% людей віддають перевагу онлайн листуванню, а не живому спілкуванню.
В українському національному одязі відображено його магічну сутність. Здавна українці вважали, що одяг людини захищає від впливів зовнішнього середовища - не тільки холоду, вологи, вітру а й від злих духів і зурочення. Роль оберега відігравала вишивка. Недарма вважається, що вишивка - класичний вид українського народного мистецтва. Вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування й занепаду. Це давня українська традиція - протистояти злу красою. Ось що спонукало довгими зимовими вечорами вишивати, гаптувати одяг собі й своїм рідним, коханим, вкладаючи у вишиті узори найщиріші, найпотаємніщі мрії і почуття. Саме так магічне значення речей перетворювалося на естетичне. На жаль, втрачено багато старовинних орнаментів, які віками передавалися з роду в рід як магічні захисні обереги. Кружечки, зубці, румби, хвильки, сосонки давніх орнаментів дещо більше, ніж просто узори. Ці знаки символізували зображення землі і води, людей і тварин, птахів і рослин. Наприклад, ромбічні узори землеробських племен трипільської культури були символами родючості.
