Мова – душа народу, поки живий народ, живе й мова. Українська мова – одна з найкрасивіших мов у світі.
Я розмовляю українською мовою, бо вона є милозвучна, барвінкова, рідна і найкраща, це мова моїх предків, моїх батьків і моя.
Я народилася в Україні. На цій землі з давніх-давен жили мої предки. Вони спілкувалися українською мовою, передавали через неї нащадкам свій досвід, традиції, культуру. Моя родина пишається тим, що ми – українці. Ми любимо і зберігаємо споконвічні національні традиції, поважаємо українську культуру, пам’ятаємо історію і спілкуємося рідною мовою.
Рідна мова, як матір. Вона може бути лише одна. Найдорожча і найближча. Відмовитися від своєї мови – це наче відмовитися від найріднішої в світі людини, що тебе народила і виростила.
У порівнянні з українською, російська є лише похідною! Тому брати і сестри, закликаю вас! Уникайте неякісної підробки, користуйтесь оригіналом! Своєю, рідною, співучою і взагалі, однією з найкращих мов світу – українською.
Кожна епоха несе в собі свої закони та протиріччя. Якщо ці протиріччя дуже загострюються, виникають спочатку великі конфлікти, які можуть перерости у великі війни. Та чи потрібно це людству, яке й так вже підірвало свої сили повсякчасними чварами та конфліктами? Я гадаю, що зовсім не потрібно, адже це може призвести до знищення людства взагалі, а також до загибелі нашої планети Земля.
З давніх-давен чоловіки воювали: за жінок, за територію, за здобич. Та й тепер нічого не змінилося. Тільки воюють не лише за жінок, а й за владу, за гроші. Стають усе жорстокішими серця, страшнішою зброя. Люди прагнуть бути володарями світу, забуваючи про любов, справедливість, добро. А взагалі чи можливо жити за законами добра, даруючи любов усім людям, а найбільше дітям та убогим, знедоленим?
Зараз, здається, ми повертаємось до тих законів, що їх проголошено у Біблії. Але це роблять не усі люди. Більшість, як і раніше, намагається утвердитися за до насильства, бійок, війн. Вони прагнуть стати вищими за усіх, отримувати більше від усіх, бути кращими за усіх. Звідси і йдуть різноманітні війни, які є лише спробами впливових людей поділити світ між собою. Мені здається, коли люди зрозуміють, що ділити його зовсім не потрібно, що кожен народ має жити так, як йому подобається. Щезнуть війни, які майже кожного року виникають під якимись зовсім незрозумілими привидами, зменшиться насильство. Світ стане кращим.
Насильство ж буде існувати, доки на екранах наших телевізорів будуть демонструватися боєвики, де насильство зведене до культу поведінки. Дивлячись ці побоїська, хлопці прагнутимуть бути схожими на "крутих" чоловіків, які одним ударом можуть вбити людину. Крім цього, "підігрівають" нестабільні умови нашого життя, коли люди знаходяться у стані постійної кризи, постійного психічного зриву. Ось і ростуть маленькі "круті" хлопці, перетворюючись з часом на великих насильників та злодіїв. Якщо подивитися та прислухатися до розмов маленьких дітлахів, то можна почути, з яким захопленням вони розповідають один одному про події якогось боєвика або про бої без правил, що вони дивились по телебаченню. Та ще й вдома батьки весь час сваряться від того, що не вистачає грошей на необхідне. Звідси й починається шлях до озлоблення малих сердець.
