Запишіть речення, розставте розділові знаки. Підкресліть дієприкметникові звороти. (хвилястою лінією)

1.Коси в дівчат заплетені, кожна у віночку а сорочки з тонкого полотна так уже вибілені та вишиті різними узорами що не надивишся.
2.Вітром розмаяний вогонь в’ється тріщить гоготить.
3.Безмежний степ укритий снігом спав.
4.Небо збіліле від спеки вже сивіє мов попеліє.
5.Мріють про весну опушені білим хутром берези й осики клени і липи граби і дуби.​

Заголовок: літо -найкраща пора року

Доволі важко сказати, яка пора року найкраща. Що ж до мене, я завжди з нетерпінням чекаю на літо.

Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. По городах, полях і в лісі багато всяких квіток. Літо — найпридатніший час для відпусток і канікул. Люди насолоджуються яскравими сонячними днями, якщо вони в селі або на морі. Вони купаються і плавають, ловлять рибу, катаються на човнах. Повітря свіже, і дихати легко.

Мені подобається гуляти під дощем або просто сидіти вдома гаючи, як крапельки дощу стікають по зелених листочках і стеблинках трави на землю. Коли закінчується літо, мені завжди шкода цього, тому що воно було таким коротким і так швидко промайнуло.

Объяснение:

Умене є маленьке цуценя, воно грайливе та забавне, але воно не завжди було таким. деякий час назад я знайшов(ла) його на вулиці, в кутку, біля свого дому. цуценя було налякане і не хотіло виходити до мене. я незнав(ла) що робити, прийшов додому засмучений. мама запитала в мене що трапилось і я їй все розповів. вона дала мені трохи їжі з обіду і сказала спробувати ще раз. звичайно ж я не був впевнений що вмене щось із цього вийде, але сподівався. я одразу побіг до нього, положив перед ним їжу і тохи відійшов, щоб знову не злякати. довелося торохи зачекати доки воно мені повірило, но коли це сталося я був найщасливійшою людиною у світі. тепер цуценя жеве у мене гарно їсть і грається зі мною, а я сподіваюсь, що воно забуло про ті події що сталися з ним і на завжди залишиться таким щасливим і забавним цуценям.